Російське повномасштабне вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, стало шоком для всього світу. Збройні сили РФ, чисельність яких досягла 190,000 військових до того часу, стягнули сили до кордонів України, включно з Білоруссю, і на територію сепаратистів у Придністров’ї та Криму. Попри такий тиск, українська армія виявилася міцним горішком, здатним давати гідну відсіч агресору навіть у найважчих умовах.
На початку Путін планував швидко захопити українську столицю, Київ, і встановити там проросійський уряд. Однак, українські військові завдяки неабиякому опору та провалам у логістиці з боку росіян, зірвали ці задуми. Це стало знаковим моментом у конфлікті, адже показало здатність України захищатися та відстоювати свою незалежність.
Визнання Росією так званих народних республік Донбасу 21 лютого 2022 року викликало міжнародний осуд і серйозні санкції проти російських фінансових інституцій та посадових осіб. Тим часом бойові дії по всій Україні інтенсифікувалися, перетворивши такі міста, як Маріуполь, на символи страждання, зокрема через авіаудари по мирних жителях, у тому числі по лікарнях та театрах.
У вересні 2022 року Росія оголосила про часткову мобілізацію та незаконно анексувала чотири українські регіони. Це супроводжувалося ядерними загрозами зі сторони Кремля, що викликало глобальне занепокоєння.
Україна не залишалася осторонь і в серпні 2022 року розпочала контрнаступальні дії, звільняючи значні території на Харківщині та Херсонщині. Однак, попри успіхи, військові дії на кінець 2023 року зайшли у глухий кут, з обома сторонами, що зазнають великих втрат.
Міжнародна підтримка у вигляді військової допомоги з боку США та інших союзників є ключовим фактором стійкості українського захисту. Проте, на даний момент здавалося б, що бажання до мирного вирішення конфлікту залишається примарним.
Нещодавні події, як заміна Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного на генерала Олександра Сирського у листопаді 2023 року, свідчать про продовження напруги та стратегічних розбіжностей серед українського керівництва. І поки конфлікт триває, ситуація у регіоні продовжує залишатися тяжкою та непередбачуваною, залишаючи мільйони людей у гуманітарній кризі.
