Уявіть собі ранок 19 листопада 2024 року, коли новини зі стосунку свіжим підписанням ядерної доктрини Володимиром Путіним сколихнули весь світ. Історія, що викликає занепокоєння, посилена значимими міжнародними реакціями, не залишає байдужим нікого.
Оновлене положення ядерної доктрини Росії розширює умови, за яких країна може застосовувати ядерну зброю. Тепер рішення може бути прийнято особисто президентом Росії у випадку агресії проти самої Росії чи Білорусі, або ж при загрозі їхньому суверенітету та територіальній цілісності. Окрім цього, якщо напад на Росію здійснюватиметься з боку будь-якої країни-члена військового блоку, це розцінюватиметься як напад на весь блок.
Це вагоме рішення припадає на 1000-й день агресії Росії проти України, в момент, коли світ вона потрясає повідомлення про використання Україною американських ракет ATACMS для удару по складах боєприпасів під Брянськом.
Міжнародна спільнота не залишилася осторонь: Сполучені Штати не здивовані цим кроком Росії, вважаючи, що він лежить у руслі її риторики. Не вважають за потрібне змінювати свою ядерну політику внаслідок цього рішення. Але висловлюють занепокоєння стосовно ескалації за рахунок залучення Північної Кореї у конфлікт з Україною.
Данська прем'єр-міністрка Метте Фредеріксен чітко підкреслює: червоні лінії перетнула саме Росія, а не Україна чи Європа, стверджуючи, що війна може бути зупинена негайно. Європа ж ніколи не прийме ядерні погрози з боку Росії.
Цей крок Росії також викликав заклики з боку Турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана до НАТО про вагомість переосмислення оборонних заходів через послаблення порогу ядерного удару Росією.
Минуле використання Україною ракет ATACMS на території Росії стало значним кроком у відповіді на ситуацію з Північною Кореєю. І хоча нові труднощі постають перед Україною на фронті, підтримка з боку США у наданні зброї залишається вагомим фактором у відстоюванні своєї свободи.
Чи є нова ядерна доктрина початком нової ери загроз безпеці світу, чи лише її черговим поглибленням? Так чи інакше, міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій, залишаючи простір для дипломатичних маневрів.
