Події, що розгортаються в Україні з лютого 2022 року, вже стали важливою частиною історії сучасної Європи. У лютому минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, що стало кульмінацією тривалого військового нарощування навколо українських кордонів. Кількість російських військ сягнула майже 190 тисяч, що своєю чергою викликало занепокоєння не лише в Україні, а й у країнах всього світу.
Спочатку стратегія Кремля полягала у швидкому захопленні Києва і встановленні проросійського уряду. Однак героїчний спротив українців швидко зруйнував ці плани. Вражає те, як українці, попри значні труднощі, змогли не тільки захистити свою столицю, але й самостійно вдарити по логістичних проблемах агресора.
Не можна не торкнутися і питання визнання незалежності сепаратистських республік Донбасу Росією, що передувало вторгненню. Цей акт став лише початком широкої міжнародної реакції – Захід запровадив суворі санкції, що ударили по російській економіці, тоді як ООН рішуче засудила дії Росії. Зіткнувшись із протестами і міжнародною ізоляцією, російське керівництво ризикує втратити як довіру населення, так і залишки поваги на світовій арені.
Війна перетворила багато українських міст на символи стійкості і боротьби. Ірпінь, Буча, Маріуполь стали відомими не лише в Україні. Цивільні об’єкти, культурні пам'ятки і важлива інфраструктура стали мішенями, що чітко порушує міжнародне гуманітарне право. Але українці не здаються і продовжують оживляти свої території після жахів війни, з любов'ю і турботою про свою землю та майбутнє.
Саме у розпал цих подій, Росія оголосила незаконну анексію чотирьох українських областей, що викликало нову хвилю протестів і неприйняття в світі. Половинчасто мобілізована російська армія зіткнулася не лише з українським опором, але і власними внутрішніми протестами, що лише підкреслює слабкість поточних стратегій Кремля.
Сьогодні, наприкінці 2023 року, Україна повернула під свій контроль близько 54% окупованої території. Війна продовжує забирати життя і викликати страждання, підкріплені гуманітарними кризами та дипломатичними напругами. Українці, переживши багато випробувань, показують світові, що сила в єдності та волі до свободи. Як далеко зможе зайти ця боротьба і чи вдасться Україні остаточно звільнити свої території – залишається питанням часу і стійкості її народу.
