У Росії спостерігається цікава тенденція: зусилля з просування культу особи Сі Цзіньпіна, лідера Китайської Народної Республіки, активно набирають обертів. Вулиці Москви прикрашають білборди з улюбленими висловлюваннями Сі, завжди готові нагадати перехожим про його глобальне значення. Але це лише частина загального іміджу, що формується в Росії.
Російські державні медіа запустили третій сезон телевізійної програми, що підкреслює лідерські якості та ідеологію Сі Цзіньпіна. Такі кроки демонструють, як обидві країни, Росія та Китай, прагнуть зберігати та зміцнювати дипломатичний і стратегічний альянс. Цей альянс, очевидно, знаходить вираз у спільних заявах і угодах, підписаних під час візиту Володимира Путіна до Пекіна у лютому 2022 року. В цих документах обидві країни висловлюють взаємопідтримку та свій протест проти розширення НАТО, а також проти зовнішнього втручання у внутрішні справи.
У самому Китаї культ особи Сі Цзіньпіна вже давно зайняв значне місце. Його часто називають "великим керманичем", і його життя ретельно пропагується. Історії про складнощі його молодості під час Культурної революції та його роль у сучасному процвітанні Китаю стали частиною народної легенди.
Отже, просування культу особи Сі в Росії не лише ілюструє міцний союз між двома державами, але й демонструє їхню спільну позицію проти західного тиску і на користь власних підходів до демократії та національного суверенітету. Крім того, їхнє співробітництво простягається далеко за межі політики та безпеки, охоплюючи економічні та гуманітарні обміни. Прикладом цього є 25-річний контракт між "Газпром" і китайською CNPC, що підкреслює значення енергетичного співробітництва між країнами.
Ця інтеграція вказує на тенденцію, де Росія приймає і навіть вшановує підходи Китаю, можливо, в пошуках нової рівноваги у світовій політиці, де традиційні західні впливи поступаються місцем новим гравцям та ідеям. Така взаємодія викликає багато запитань щодо майбутньої ролі цих країн на світовій арені і їх здатності формувати нові глобальні парадигми.
