Це важкий і важливий момент в історії України, який слід розглянути з усією серйозністю та уважністю. Від кінця 2021 року Росія почала суттєве нарощування своїх військових сил уздовж кордонів з Україною, що з часом перетворилося на великомасштабне вторгнення. До лютого 2022 року близько 190,000 російських військових вже розташовані поблизу України. Це викликало неабияке занепокоєння та попередження про неминучість агресії.
За кілька днів до офіційного вторгнення, 21 лютого 2022 року, Путін визнав незалежність самопроголошених республік Донеччини та Луганщини, ставлячи цим перший офіційний крок до підготовки війни. І вже 24 лютого він оголосив так звану "спеціальну військову операцію", націлену на "денацифікацію" України, неправдиво звинувачуючи країну у нацизмі і геноциді російських громадян в Україні.
Цей акт розгорнув несподівано швидкий і жорстокий етап, коли з усіх боків України, зокрема з Білорусі, Криму і Донбасу, розпочалися масштабні військові операції. Але попри встановлені цілі і значну кількість підготовлених військ, спроба захопити Київ провалилася завдяки потужному опору українських захисників. Поряд з військовими успіхами, Російська армія вчинила численні воєнні злочини, особливо в таких містах, як Ірпінь та Буча, які назавжди залишаться в пам'яті як символи страждань.
Міжнародна реакція на агресію Росії була різкою і одностайною — ООН засудила дії Росії, а Західні держави ввели суворі санкції. Це стало початком значних гуманітарних криз, спричинених масовими обстрілами цивільної інфраструктури.
Після невдачі на Київському напрямі, Росія перенесла свою увагу на південний схід України, зосереджуючи свої зусилля на захопленні Маріуполя та інших стратегічних точок. Ця етап війни супроводжувався численними гуманітарними порушеннями, серед яких — авіаудари по мирному населенню. Водночас Росія оголосила про анексію чотирьох українських областей, проте це було засуджено як незаконне світовою спільнотою.
До кінця 2023 року, Україна зуміла відвоювати близько 54% раніше окупованих територій, водночас втримуючи важкі втрати. Хоча конфлікт залишається в стадії безвиході, міжнародна підтримка Україні не вщухає, а санкції проти Росії тривають, що говорить про важливість боротьби за свободу і незалежність.
