Російська агресія в Україні триває вже понад два роки, і цей період став трагічним для багатьох людей. Лише уявіть: понад 730 тисяч російських військових зазнали втрат. Це не просто цифра – це тисячі знищених життів, зруйнованих родин і розбитих мрій. Лише за останню добу українські Збройні сили ліквідували ще 1,050 ворожих військових.
Обладнання, яке вони втрачали, є вражаючими за кількістю. Станом на кінець листопада 2024 року знищено понад 9,399 танків і 19,156 броньованих машин. Тільки вдумайтесь, яка це колосальна кількість металу! А ще – 20,736 артилерійських систем, що могли б перетворити кожен куточок світу на поле бою. Втратили і 1,254 системи залпового вогню, понад тисячу систем ППО, а також сотні літаків і гелікоптерів. Особливо вражає зникнення понад 19,260 безпілотників.
І хоча ці втрати величезні, безліч людей щодня в Україні намагаються вберегти свою Батьківщину. Вони борються проти переважаючих сил ворога, які не лише численні, а й технологічно обладнані. Але, попри все, українські захисники борються і відстоюють право на свободу та самовизначення.
На морі ситуація не менш напружена. Російські кораблі патрулюють Чорне та Середземне моря, готові випустити десятки крилатих ракет "Калібр" при першій же нагоді. Незважаючи на це, мужність українських моряків і військових дає нам надію на стійкість.
Проти такої агресії немає легких рішень. Щодня ми стикаємося з тиском і загрозами, які можуть зломити дух, але не змусять здатися. Зараз головне – взаємодія й підтримка один одного, щоб жити далі, незважаючи на всі труднощі. Зрештою, ми маємо право на мир і світле майбутнє, і це право захищається в героїчній боротьбі за рідну землю.

