23 лютого 2022 року росіяни запам'ятали як день початку наймасштабнішої військової операції в Європі за останні десятиліття — повномасштабного вторгнення в Україну. Попередні місяці позначилися значним зосередженням російських військ на кордонах з Україною, демонструючи явні ознаки агресії. Попри численні дипломатичні зусилля Заходу, ультиматуми Путіна, що включали стримування НАТО від розширення, були марними.
Коли Путін оголосив про "спеціальну військову операцію" з наміром "демілітаризувати" та "денацифікувати" Україну, ніхто не сумнівався у серйозності його планів. Вперше з 2014 року, коли Росія анексувала Крим, вторгнення прийняло новий масштаб. Перші дні показували стрімке просування російських військ, захоплення стратегічних об'єктів, як-то аеропорт під Києвом та Чорнобильську АЕС.
Однак українські сили виявились значно стійкішими, ніж очікувалося. Київ, Харків та Суми залишилися парашиком російської агресії. Місто Маріуполь зазнало найжорстокіших боїв, розгортаючись як сцена величезних гуманітарних втрат.
Наслідки були страшними: сотні тисяч загиблих, мільйони вимушених переселенців, і військові злочини, що збереглися в пам'яті очевидців. Незважаючи на значні втрати, Росії не вдалося досягти своїх початкових цілей, і війна переросла у тривалу ситуацію тиску і конфлікту.
Втрати серед населення обох країн були катастрофічними: понад 100 тисяч поранень і смертей з українського боку, а з російського ці цифри подвоюються. Масштабна міграція та гуманітарна катастрофа закарбувалися у свідомості міжнародного суспільства, яке рішуче засудило агресію. 141 держава-член ООН вимагала негайного припинення вогню та виведення російських військ, а санкції Заходу мали на меті економічний тиск.
На тлі цих подій українські сили знову повернули контроль над частиною територій, проте війна досягла статусу безвиході. Протистояння між українськими військовими лідерами та президентом Зеленським вилилися у зміни у верхівках командування, акцентуючи напругу та складність ситуації, в якій перебуває Україна наприкінці 2023 року.
Завдяки відвазі українських бійців, а також підтримці міжнародної спільноти, надія на мир і незалежність залишається живою реальністю, попри всі виклики сучасності.
