Слов'янськ, місто на Донеччині, останніми тижнями став епіцентром інтенсивних атак російських сил. Трагічна картина обстрілів внесла жорстокий слід на житті цивільних мешканців, які потерпають від артилерійських та авіаційних ударів. Особливо болісним спогадом залишається день 15 листопада, коли загинув один з мешканців після обстрілу промислової зони.
Сучасні види озброєння, зокрема керовані авіабомби, які використовуються російськими силами, додають небезпеки для містян та інфраструктури Слов'янська. Пошкодження промислових зон, житлових будинків та інших важливих об’єктів ставить під загрозу елементарні умови життя. Зокрема, бракує води – не лише у Слов'янську, але й в сусідніх містах Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка через руйнівні удари.
У відповідь на загострення ситуації, влада розгорнула активні евакуаційні заходи. Та все ж, попри всі зусилля, близько 50 тисяч людей залишаються в місті, наражаючи себе на постійні небезпеки.
Це очікування, переплетене з реальністю загроз, накладає величезний моральний тиск на мешканців. Місцева влада докладає максимум зусиль, щоб забезпечити надання основних послуг та захист тих, хто ще залишається. В умовах цих постійних атак, життя йде на межі виживання.
Щоденні ризики атак, що охоплюють не лише житлові квартали, а й критично важливі об'єкти, як-то промислові зони, змушують мешканців пристосовуватися до нових реалій. Це історія не лише про Слов'янськ, а про людьми, які змушені жити у надзвичайно складних умовах, боротися за виживання під постійним страхом нових ударів. Чи може поліпшити ситуацію міжнародна спільнота, надавши більше підтримки? Це питання залишається відкритим, як і надія на мирне життя.
