Кіпр: незалежність, безпека, дипломатія

Розглядаючи поглиблення відносин Кіпру з НАТО, стає зрозумілим, чому цей європейський острів досі зберігає незалежну позицію. Не секрет, що Кіпр, разом з Австрією, Ірландією та Мальтою, є однією з чотирьох країн Європейського Союзу, які не входять до НАТО. Проте Кіпр виділяється серед них через те, що не бере участі в програмі "Партнерство заради миру". Головною перепоною до членства або навіть до участі в програмах НАТО залишається неврегульований конфлікт з Туреччиною.

Відносини з Туреччиною — це дійсно невід'ємна частина політичного ландшафту, оскільки вона окупує Північний Кіпр з 1974 року. Будь-яка ініціатива Кіпру щодо зближення з НАТО неминуче наштовхується на турецьке вето, адже Анкара, будучи повноправним членом Альянсу, має вагомий вплив на такі рішення.

Однак не можна забувати про інші можливі варіанти забезпечення безпеки для Кіпру. Як член ЄС з 2004 року, він підпадає під дію положень про солідарність, які зобов'язують інші країни-члени надавати допомогу у випадку збройної агресії. Незважаючи на це, незматерикові держави, такі як Кіпр, покладаються на Спільну політику безпеки і оборони ЄС.

У контексті останніх подій все частіше обговорюють статус "Головного союзника поза НАТО", який Кіпр міг би отримати від США. Це можливість надає значні стратегічні переваги без необхідності консенсусу НАТО. Поглиблення оборонних відносин між Кіпром і США, включаючи підписання двосторонніх угод, свідчить про готовність до такого рівня партнерства.

Туреччина, зі свого боку, продовжує відігравати ключову роль у цих відносинах. Вона вже неодноразово блокувала вступ нових членів до НАТО, що відображає її позицію не тільки щодо Кіпру, але й у ширшій геополітичній грі.

Отже, хоча на даний момент Кіпр не заявив про намір приєднатися до НАТО через складний конфлікт з Туреччиною, він активно шукає альтернативні засоби захисту і взаємодії на міжнародній арені.