Рік минув з початку російського вторгнення в Україну, і конфлікт, який триває, має далекосяжні наслідки для міжнародної стабільності та гуманітарної ситуації в Україні. Вторгнення почалося 24 лютого 2022 року після значної концентрації російських військ уздовж українського кордону, в Білорусі, окупованому Криму та в зоні конфлікту на Донбасі.
Початкові цілі Росії, за словами президента Володимира Путіна, полягали в захопленні Києва, встановленні проросійського уряду та "демілітаризації" України. Однак ці спроби були зірвані завдяки рішучій обороні українців, здатних захистити свою столицю. Російські війська, які вторглися з півночі, півдня та сходу, зіткнулися з затятою опозицією, зокрема біля аеропорту Гостомель і в околицях Києва, таких як Ірпінь і Буча.
Отримавши крах у захопленні Києва, Росія зосередила свою військову діяльність на Донбасі та південній Україні. Саме в цьому регіоні відбулися численні бої, такі як облога Маріуполя, що призвело до колосальних втрат серед цивільного населення.
Серединою 2023 року війна стала тривалою стратегією виснаження, що супроводжується змінами в командуванні Збройних сил України. Генерала Валерія Залужного замінили на генерала Олександра Сірського, який вирішив відступити з Авдіївки, аби уникнути оточення.
Міжнародне співтовариство не залишилося осторонь, висловивши своє засудження дій Росії через ООН та запровадивши жорсткі санкції. Військові дії привели до руйнування інфраструктури в Україні та величезних гуманітарних втрат: загинуло сотні тисяч, мільйони були змушені залишити свої домівки. Цей конфлікт продовжує впливати на глобальну безпеку та викликає занепокоєння щодо можливого загострення конфронтації.
Зараз бойові дії здебільшого обмежуються сходом та півднем України, але ризик ескалації залишається високим. Росія продовжує вести воєнні дії, цілеспрямовано націлюючись на цивільну інфраструктуру. Конфлікт ще далекий від вирішення, і його наслідки, без сумніву, ще довго залишатимуться в пам’яті людства.
