Україна переживає значні зміни в системі вищої освіти на тлі триваючого конфлікту. Вже другий рік поспіль кількість чоловіків призивного віку, які вступають до університетів, суттєво зростає. У 2022 році близько 85 тисяч чоловіків вступили до вишів, у 2023 році ця цифра досягла 110 тисяч. Така тенденція не лише змінює демографічний профіль студентів, а й розкриває інші важливі аспекти.
Один з основних змін — це збільшення середнього віку першокурсників. Сьогодні середній вік чоловіків, що вступають до вишів, складає 27 років, а значна кількість студентів перетнула позначку 30 і навіть 40 років. Це призвело до значної гендерної дисбалансності: чоловіки становлять 70% студентів платного навчання, тоді як жінки лише 30%.
Фінансово університети лише виграють від такої ситуації, адже в 2023 році лише від чоловіків призивного віку виші отримали понад 2.6 мільярда гривень. Зросла і середня вартість навчання, досягнувши 23.7 тисяч гривень на рік. Втім, основний мотив чоловіків, які вступають до університетів, полягає не стільки в бажанні здобути освіту, скільки уникнути служби в армії, адже студентів у Вищих навчальних закладах не мобілізують до завершення навчання.
Звісно, така проста можливість для відстрочки призову спричиняє легший вступ до деяких спеціальностей, де достатньо лише співбесіди чи мотиваційного листа. Наслідки для освіти можуть бути різними: з одного боку, збільшення доходів університетів, з іншого — потенційне зниження якості освіти та доступності для справді вмотивованих студентів.
Цікаво, що війна змінила не лише внутрішню, а й міжнародну вищу освіту в Україні. Закордонні студенти, особливо з Африки та Південної Азії, зіштовхуються з чималими перешкодами при продовженні навчання в Європі через візові труднощі та дискримінацію.
Отже, війна в Україні формує нову реальність для вищої освіти: зростання кількості старших чоловіків у вишах на фоні фінансового прибутку від цього вимагає ретельного аналізу та балансування інтересів суспільства та освіти.
