Протести у Грузії стали справжнім викликом для політичної сцени в країні. Вони почалися 28 листопада 2024 року після того, як прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе оголосив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до кінця 2028 року. Обурені рішенням громадяни зібралися біля стін парламенту в Тбілісі. До акції протесту приєдналася і президентка Саломе Зурабішвілі. Протестувальники побудували барикади, що призвело до сутичок із поліцією.
Для розгону демонстрантів поліція застосувала водомети та сльозогінний газ, що завершилося затриманням 43 людей. Їх звинувачують у непокорі поліції та дрібному хуліганстві, тривають розслідування щодо можливого опору правоохоронцям та завдання шкоди майну.
Кількість постраждалих зростає. Серед поранених — лідери протесту, зокрема Олена Хоштарія, якій газ потрапив в очі, та Нані Малашхія, якій поліція зламала ніс. Журналіст Олександр Кешелашвілі також постраждав і отримав перелом носа. Тридцять два поліцейських отримали травми, зокрема важкі поранення голови, очей та тіла, а 13 з них потребують хірургічного втручання.
Україна висловила своє засудження щодо застосування сили проти мирних протестів у Тбілісі. Міністерство закордонних справ України закликало грузинську владу поважати право громадян на мирні зібрання та не зупинятися на шляху реформ, необхідних для вступу до ЄС. Українська сторона наголосила на важливості демократичних процесів і розкритикувала рішення про призупинення переговорів з ЄС, натякаючи, що це робиться задля задоволення Росії.
Ці протести стали значним загостренням публічного невдоволення через рішення про відтермінування євроінтеграції, чим відобразили різке радикалізацію політичного клімату в країні. Грузія, яка завжди прагнула наближення до Європи, наразі стикається з серйозним викликом на своєму шляху до європейської інтеграції, і лише час покаже, як ситуація розвиватиметься далі.
