Іранська ядерна програма продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних тем світової політики. До 2023 року Іран значно просунувся у розвитку своєї ядерної програми, збільшивши запаси урану, збагаченого до 60%. Це рівень, від якого можна швидко дійти до збагачення до ракетної зброї на 90%. Хоча влада Ірану наполягає на мирному призначенні своєї ядерної програми, це викликає поширені побоювання в міжнародному співтоваристві.
Наразі Міжнародне агенство з атомної енергії (МАГАТЕ) має обмежений доступ до моніторингу ядерних об'єктів Ірану з лютого 2021 року, що ускладнює перевірку дотримання Іраном угоди JCPOA. Ця прогалина у моніторингу лише підсилює побоювання про можливе військове застосування ядерних технологій.
Іран може виготовити достатньо матеріалу для ядерної зброї за кілька місяців, хоча розробка повноцінної ядерної боєголовки займе набагато більше часу. Західні та ізраїльські спецслужби стверджують, що Іран поки не прийняв політичного рішення про створення ядерної зброї, проте країна має всі технічні можливості для цього.
Хоча переговори для відновлення JCPOA були зупинені, зусилля по зниженню напруги продовжуються через обмін полоненими та непрямі перемовини. США та європейські країни наполягають на жорсткішому контролі, пропонуючи обмеження на запаси збагаченого урану в Ірані. Проте ці пропозиції Захід вважає недостатніми.
З виходом санкцій ООН щодо Ірану з жовтня 2023 року, Великобританія, Франція та Німеччина залишили власні санкції через порушення JCPOA. У разі перемоги Дональда Трампа на виборах 2024 року, очікується посилення тиску на Іран із вимогами роззброєння та ліквідації запасів урану.
Основні розмови всередині Ірану зводяться до того, вести чи не вести країну до створення ядерної зброї. Одні вважають, що це підвищить національну безпеку, тоді як інші звертають увагу на можливі економічні та геополітичні витрати.
Міжнародна реакція на ядерну програму Ірану залишається гострою: МАГАТЕ засудило Іран за відсутність співробітництва, а європейські лідери загрожують додатковим тиском та можливістю відновлення санкцій. У результаті, майбутнє іранської ядерної програми лишається невизначеним і потенційно вибухонебезпечним.
