У Грузії не вщухають масові протести після рішення уряду, очолюваного правлячою партією "Грузинська мрія", призупинити процес Євроатлантичної інтеграції, включаючи переговори про членство в ЄС до 2028 року.
28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе оголосив про замороження переговорів щодо членства в ЄС, пояснивши це економічною готовністю країни. Це рішення спровокувало численні протести по всій країні, зокрема в Тбілісі. Протестувальники, незважаючи на великі зусилля поліції розігнати натовп водяними гарматами і перцевим газом, залишаються на вулицях вночі. Для мирної демонстрації вони використовують петарди, банки з фарбою та інші об'єкти.
1 грудня 2024 року ситуація значно загострилася, коли протестувальники спробували прорватися крізь ворота парламенту і підпалити його. Поліція вже затримала 107 осіб тільки в Тбілісі.
Прем'єр-міністр Кобахідзе звинувачує у насильстві європейських політиків та "місцевих агентів" — опозиційні партії, яких він назвав "п'ятою колоною". Тим часом США засудили рішення грузинського уряду і призупинили стратегічне партнерство з Грузією, заявивши про порушення загальних цінностей, таких як демократія, правова держава, громадянське суспільство, права людини і боротьба з корупцією.
Президентка Саломе Зурабішвілі критикує урядове рішення, підкреслюючи, що це наслідок антидемократичної, антизахідної і антиевропейської політики, що відповідає інтересам Росії. Вона зазначає, що нинішній курс уряду веде лише в напрямку Росії, але підкреслює, що протести відбуваються в межах конституційного поля Грузії.
Попри напружену обстановку, протести тривають по різних містах Грузії. Протестувальники споруджують барикади поблизу будівлі парламенту, використовуючи різноманітні матеріали для укріплення своїх позицій. Ситуація залишається напруженою, з постійними сутичками між демонстрантами та правоохоронними органами.
