Латвія, Литва та Естонія нещодавно ухвалили рішення про запровадження санкцій проти кількох високопосадовців і впливових осіб у Грузії. Це стало їхньою скоординованою відповіддю на насильницьке придушення мирних протестів у цій країні.
У жовтні в Грузії відбулися парламентські вибори, на яких перемогла про-російська партія «Грузинська мрія — демократична Грузія», здобувши 53,9% голосів. Завдяки такій підтримці, партія змогла односторонньо сформувати уряд відповідно до грузинських законів. Опозиція та Президент Грузії піддали сумніву результати виборів, що призвело до хвилі протестів. 28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе оголосив про відтермінування переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року, пояснюючи це економічною неготовністю. Це рішення викликало нову хвилю протестів, які були насильно розігнані правоохоронцями.
Балтійські країни наклали заборону на в'їзд на свою територію понад 10 представникам правлячої партії та високопоставленим чиновникам Міністерства внутрішніх справ Грузії. Серед них — Вахтанг Гомелаурі, міністр внутрішніх справ Грузії; Шалва Бедоідзе, перший заступник міністра внутрішніх справ, та Йосеб Челідзе, заступник міністра внутрішніх справ. Санкції також стосуються Бідзіни Іванішвілі, почесного голови партії «Грузинська мрія» і видатного олігарха.
Ці санкції стали реакцією на насильницьке придушення мирних протестів грузинськими правоохоронними органами. Балтійські країни висловили своє глибоке невдоволення цими діями, відзначаючи, що не вітатимуть у себе «противників демократії» та «порушників прав людини».
Оголошення санкцій співпало з відставкою щонайменше п'яти грузинських послів у різних країнах, які виступили проти відтермінування переговорів щодо вступу до ЄС та засудили насильство проти протестувальників.
Цей колективний крок Латвії, Литви та Естонії підкреслює їхню відданість підтримці демократичних цінностей та прав людини, а також незгоду з діями грузинського уряду.
