Уявіть собі країну, де політичний ландшафт подібний до сюжетів детективних романів. Це сьогоднішня Грузія, де недавні вибори спричинили хвилю суперечок та протестів. Конфлікт розгорівся навколо відмови Конституційного суду розглядати апеляції щодо скасування підсумків жовтневих парламентських виборів 2024 року. Хоча два з дев'яти суддів, Георгій Квіренкадзадзе та Теймураз Тугуші, підтримали ідею перегляду, цього виявилося недостатньо.
На цьому фоні президент Саломе Зурабішвілі твердо заявила про свою позицію: залишатися на посту. Її обґрунтування просте – вона не визнає новий парламент легітимним, отже, цей орган не має права обирати нового президента. Саломе стверджує, що її мандат діятиме доти, доки не буде обрано легітимний парламент, здатний законно обрати наступника.
Рішення провладної партії "Грузинська мрія" припинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року, лише посилило суспільні хвилювання. Протестувальники вийшли на вулиці, і в цій атмосфері президентка анонсувала зустрічі з представниками громадськості та політичних партій для обговорення шляхів виходу з кризи, включаючи можливість нових виборів.
Цікаво, що наступні президентські вибори обіцяють бути не менш інтригуючими. Вперше у новітній історії Грузії наступного президента обиратимуть не загальним голосуванням, а колегією з 300 осіб. "Грузинська мрія" виставила на цю гонку кандидатуру колишнього футболіста Михайла Кавелашвілі.
Така незмінність у судових рішеннях лише підтверджує небажання влади змінювати курс. Попередні судові рішення також відкидали можливості скасування виборів, навіть без проведення усних слухань.
Чи призведе все це до позитивних змін у суспільстві? Чи продовжиться ця політична драма на новому етапі? Час покаже. Але одне зрозуміло: в Грузії, як і раніше, своя особлива історія, яка не залишає байдужими ані місцевих, ані міжнародних спостерігачів.
