Політичний землетрус на виборах Румунії

Розвиток подій навколо президентських виборів у Румунії став справжнім потрясінням для країни та може суттєво вплинути на її відносини з Україною, а також позицію в межах НАТО. Від перших виборчих результатів гучних заяв висунув Келін Джорджеску, незалежний націоналіст, що виступає проти НАТО. Він несподівано потрапив на перше місце з приблизно 22.9% голосів, тоді як попередні опитування передбачали значно менший відсоток підтримки.

Келін Джорджеску — колишній член партії Альянсу за об'єднання румунів, представляє крайню праву політику. Сумніваючись у здатності НАТО захистити своїх членів, він обіцяє досягти миру "будь-якою ціною". Це приваблює виборців, що відчувають економічні труднощі та незадоволені існуючим курсом. Джорджеску також заявив, що в разі його перемоги він заборонить транзит українського зерна через Румунію, важливий маршрут з початку війни в Україні. Крім того, він планує зупинити військову допомогу Україні, чим різко контрастує з теперішньою проукраїнською позицією румунського уряду.

Натомість Елена Ласконі, кандидатку центристських поглядів, яка посіла друге місце з 19.16% голосів, твердо підтримує роль Румунії в НАТО та ЄС. Вона виступає за збільшення витрат на оборону та продовження допомоги Україні. Її платформа ґрунтується на боротьбі з корупцією та зміцненні безпеки.

Соціальні мережі стали ключовим інструментом кампанії Джорджеску, з особливим акцентом на TikTok. Це спричинило звинувачення в упередженому ставленні та можливих кібератаках, що вплинули на результати виборів. У зв'язку з цим триває судовий перерахунок.

Попри суперечливі заяви, аналітики припускають, що радикальні зміни можуть бути обмежені, враховуючи сильну підтримку НАТО та ЄС у суспільстві. Як і раніше, Румунія грає важливу роль у НАТО, приймаючи багатонаціональні батальйонні групи і забезпечуючи транзит зерна через свої чорноморські порти, що є життєво важливим для економіки України.