За останні роки національні музеї України переживають значні виклики та трансформації, і Національний музей історії України під керівництвом Федіра Андрощука стоїть на передовій цих змін. Доктор історичних наук, знаний археолог і новопризначений Генеральний директор музею, Андрощук будує амбітну візію для цього культурного осередку.
Його бачення полягає в перетворенні НМІУ на "місце історії ідей" та потужну платформу для регіональних музеїв. Він вважає, що музей є "біографією та візитівкою України", і прагне створити Наглядову раду з академічних, освітніх та громадських лідерів. Андрощук також акцентує увагу на міжнародній діяльності, плануючи активізувати проведення конференцій і створити нові можливості для співпраці.
Музей також планує модернізацію та диджиталізацію. Під керівництвом Федіра Андрощука буде створений IT-відділ, що відповідатиме за оновлення електронної бази даних за міжнародними стандартами і перетворенні вебсайту музею на інтерактивний портал.
Не менш важливим є інтерпретація колекцій у глобальному європейському контексті. Це зусилля спрямовані на спорудження нових знань, залучення широкої аудиторії та співпраці з істориками-реконструкторами.
Освітня та науково-дослідна активність також є важливими напрямами розвитку. Музей займеться підготовкою видань каталогів, аналітичних робіт, організацією музеологічних семінарів, що сприятиме вивченню та охороні українських культурних цінностей.
В умовах військової агресії музей працює над охороною та документуванням історичних артефактів. Евакуація цінних експонатів, попередження грабежу культурних цінностей та боротьба з чорними археологічними розкопками є просто вимушеною необхідністю. Але музей не обмежується лише охороною, він також розробляє освітні програми для військовослужбовців.
Андрощук активно шукає фінансування як від міжнародних, так і від національних фондів. Особливо важливим є виправлення атрибуції артефактів, неправильно позначених як російські у світових музеях.
На майбутнє музей планує нову концепцію експозицій, що охоплює інтеграцію різних історичних періодів з фокусом на міждержавні взаємини, включно з роллю Росії. Післявоєнні плани передбачають також фізичне відновлення музею, можливо, переміщення на нову ділянку з сучасною архітектурою.
Цей амбітний план змін націлює Національний музей історії України на укріплення ролі сучасного освітнього та культурного центру, здатного захищати та презентувати культурне надбання України на міжнародній арені.

