Коли сонце ховалося за горизонтом, Суми були занурені в темряву, що раптово порушила російська військова агресія. Це сталося вночі 22 жовтня 2024 року, коли спокійну тишу зруйнувала артилерійська атака, спрямована на житловий квартал міста. Це були не просто вибухи; це були удари, що вдаряли у серця.
Здавалося б, звичайна ніч, але відтепер вона стала однією з найбільш трагічних в історії сучасних Сум. На жаль, внаслідок цього обстрілу загинули три людини, серед яких була і дитина. Житловий квартал, на який припав удар – це осередок життя, сповнений дитячого сміху та щоденних клопотів, тепер перетворився на місце трагедії.
Цей напад чітко засвідчує суворі реалії триваючого конфлікту між Україною та Росією. Війна, що знову нагадала про свою жорсткість і безжалісність, без жодних вагань націлюється на мирні жителі, розташовані далеко від лінії фронту. Цивільні люди завжди найуразливіші у таких ситуаціях; їхнє життя перетворюється на нескінченний ланцюг страху і невідомості.
З кожним новим днем цей конфлікт залишає рани на фізичному та емоційному тілі країни, й з кожною черговою атакою запитання стають лише громкішими: чи є межа цьому горю? Чи можливе швидше видужання після таких втрат? І головне, коли настане тиша, така необхідна для заліковування ран?
Жителі Сум, як і решта України, несуть свій важкий тягар цього протистояння. Але навіть під цими безжалісними ударами вони продовжують проявляти небачені силу та єдність. Випробування, які здавалося б, мали нас роз'єднати, роблять нас лише міцнішими. Це момент, коли вся країна об'єднується в одному свідомому зусиллі – прагненні до миру і незалежності, до того, щоб зберегти життя та майбутнє для наступних поколінь.
Історії, подібні цій, невидимо об'єднують громаду на шляху до відновлення, тримаючи живим вогонь надії на справедливість і мир.
Ця трагедія нагадує нам про ціну миру. Ми повинні об’єднатися заради майбутнього наших дітей!