Ваша історія про українських військовополонених і цивільних, що утримуються у російському полоні, вражає своєю складністю і жорстокою реальністю. Від початку великомасштабної війни щонайменше 177 українських військових загинули в російському полоні. На жаль, ця цифра може бути значно вищою — багато тіл так і не повернуто, і реальна кількість жертв може залишатися невідомою через відсутність міжнародного контролю.
Кількість зниклих безвісти або захоплених у полон наразі сягає 65,956 осіб, серед яких 50,916 зареєстровані як зниклі безвісти. Правозахисники та посадовці підкреслюють, що реальна ситуація з потерпілими може бути ще гіршою.
Систематичне застосування тортур до українських військовополонених і цивільних підтверджено численними міжнародними механізмами, серед яких Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Генеральна прокуратура України виявила 49 постійних місць утримання полонених у Росії та 16 на тимчасово окупованих територіях, а також шість локацій для утримання цивільних.
Хоча понад 3,600 українських військовополонених і цивільних були повернуті шляхом обміну між Росією та Україною, президент Володимир Зеленський критикує міжнародні організації, зокрема ООН і Міжнародний комітет Червоного Хреста, за недостатню допомогу в захисті та поверненні українських полонених.
Окремо згадаємо шістьох мерів та громадських лідерів, які наразі знаходяться в російському полоні. Існують також повідомлення про конкретні інциденти, як-от страта п’яти полонених біля Вугледара російськими окупантами.
Загальна ситуація залишається критичною, українська влада не припиняє зусиль з пошуку та повернення зниклих безвісти, водночас продовжуючи критикувати міжнародні органи за, на їхню думку, недостатні дії у цьому напрямку. Серед усіх страждань цілого ряду робить такі історії особистими, нагадуючи нам про безліч індивідуальних доль, що залишаються на кону.
