У центрі історії сучасної української оборони – генерал Олександр Сирський, чий шлях є прикладом лідерства і відданості Батьківщині. Народжений 26 липня 1965 року в Новинках, сумлінно здобував військові науки, здобувши звання генерала в серпні 2024 року. Сирський активно брав участь у ключових військових операціях, зокрема під час конфлікту на сході України, де отримав визнання за свою роль у боях під Дебальцевим і на інших гарячих точках.
Його роль як керівника штабу Операції об'єднаних сил під час її реформи в 2017 році набула значущості завдяки практичному підходу: Сирський відвідував фронтові лінії, підтримуючи бійців своєю присутністю і досвідом – що рідко зустрічається серед його попередників. Призначений командувачем Сухопутних військ у серпні 2019 року, він продовжував формувати оборонну стратегію України.
Осінь 2021 року стала новим викликом: Сирський мав на чолі оборони Києва від потенційного великомасштабного вторгнення Росії. Його рішення підривати мости і затоплювати позиції окупантів біля Ірпеня стало ключовим в успішному уповільненні агресора. Влітку 2022 року його лідерство під час контрнаступу на Харківщині зміцнило позиції України, а в захисті Соледара і Бахмута, який охопив період з осені 2022 до весни 2023 року, він знову продемонстрував стратегічну майстерність.
За видатний захист Києва Сирський був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького II ступеня і отримав звання Герой України. Його визнання важливості професіоналізму українських танкістів і механіків тільки підсилюють його авторитет серед українців.
На сьогодні, на посаді Головнокомандувача Збройних сил України, він продовжує боротьбу за майбутнє країни, акцентуючи на стійкості і жертвах своїх бойових побратимів протягом уже понад тисячі днів розгорнутої війни. Його підтримка і повага до кожного українського воїна підкреслюють завзятість і впевненість у перемозі над агресором. Сирський для багатьох став символом української надії в ці непрості часи.
