У березні 2024 року Москва і Мінськ досягли домовленості про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Головний штаб Білорусі, Павло Муравейко, заявив, що країна готова застосувати ядерну зброю у разі загрози незалежності чи суверенітету. Він підкреслив впевненість у здатності Білорусі управляти та використовувати цей тип озброєння.
На світовій арені Білорусь готується стати повноправним членом Шанхайської організації співробітництва, попри нібито перешкоди з боку Польщі. Муравейко закинув Польщі провокування кризи на кордоні, що спричинила потік нелегалів. Тим часом Росія та Білорусь активно проводять спільні військові навчання, зосереджені на застосуванні нестратегічних ядерних сил. В середині червня 2024 року стартувала друга фаза тренувань, де війська обох країн відпрацьовували підготовку до бойового використання тактичної ядерної зброї. Раніші етапи включали використання ракетних комплексів "Іскандер" та їх приховане переміщення.
На українському напрямку 29 червня 2024 року білоруські збройні сили повідомили про зростання напруги. Україна нібито стягнула додаткове обладнання та озброєння на кордоні. На цьому фоні Рада ЄС запровадила санкції проти Білорусі, аналогічні російським, у зв'язку з війною в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив впевненість, що Україна вітала б використання Росією ядерної зброї, особливо у контексті військових операцій у Курській області. Він попередив, що така ескалація може коштувати Росії та Білорусі їхніх союзників, адже світова спільнота має негативну позицію щодо ядерної зброї. Лукашенко запропонував, що дії України можуть бути спрямовані на підштовхування Росії до асиметричних дій.
З дипломатичного боку Муравейко підкреслив зусилля Білорусі у військово-технічній співпраці та дипломатії, наголошуючи на штучності мілітаризації, що на його думку спричинена транснаціональними корпораціями та військово-промисловим комплексом.
