Юн Сок Йоль скасував військовий стан

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль викликав величезний переполох, коли 3 грудня 2024 року несподівано оголосив військовий стан. Він пояснив цей крок необхідністю захисту конституційного ладу країни, звинувативши основну опозиційну партію, Демократичну партію, у блокуванні роботи уряду та зв’язках із Північною Кореєю. Військовий стан включав заборону всіх політичних заходів, контроль армії над медіа і видавництвами та арешти без ордерів.

Одразу після оголошення цього рішення в Сеулі розпочалися масові протести. Тисячі людей вийшли на вулиці з вимогами відставки президента. Навіть члени президентської партії, "Партії народної влади", разом із опозицією негайно засудили ці дії. На екстреній сесії Національної асамблеї депутати одноголосно вирішили скасувати військовий стан. Президент був зобов'язаний підкоритися рішенню парламенту, тому вже через шість годин він оголосив про його скасування.

Цей інцидент завдав значної шкоди репутації Юна, і вже кілька високопосадовців, включно з міністром оборони Кім Ен-хваном, подали у відставку, визнаючи свою відповідальність. Міністр зізнався, що саме він порадив Юну запроваджувати військовий стан, і підлеглі йому військові лише виконували його накази.

Скасування військового стану фактично поклало початок кампанії за імпічмент президента. Опозиція вже близька до збору необхідної кількості голосів для його зміщення з посади. Криза вказала на гостру політичну поляризацію у країні, особливо в контексті ставлення до підтримки України та питань діалогу з Північною Кореєю. Це також викликало занепокоєння у міжнародних партнерів, зокрема США, які мають значну військову присутність у Південній Кореї.

Загалом, спроба введення військового стану відразу зустріла сильний супротив і була скасована під тиском громадськості та парламенту, що суттєво підірвало політичну позицію Юна. Ця подія може мати широкі наслідки як для внутрішньої політики Південної Кореї, так і для її міжнародних відносин.