Парламентські вибори 2024 року в Грузії завершилися офіційною перемогою партії "Грузинська мрія", яка отримала понад 54% голосів. Проте опозиційні партії, такі як "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія", "Єдність – Національний рух" та "Гахарія – За Грузію", не визнали ці результати, звинувачуючи владу у фальсифікаціях та насильстві під час виборів. Президентка Саломе Зурабішвілі також поставила під сумнів легітимність виборів, підтримуючи опозицію.
Після оголошення прем'єр-міністром Іраклієм Гарібашвілі про відстрочку інтеграції Грузії до ЄС до 2028 року почалися масові протести. Протестувальники зібралися біля центрального офісу "Грузинської мрії" та парламенту, вважаючи це рішення зрадою національних інтересів і порушенням Конституції. Поліція розпочала рейди біля метро, затримуючи активістів, а серед затриманих – лідери опозиції, такі як Ніка Гварамія та Гела Хазая.
Сутички сталися навіть у готелі Courtyard Marriott, де опозиція проводила консультації. Поліція продовжує арешти, звинувачуючи опозицію в організації групового насильства та закликах до насильства. У офісах опозиціонерів нібито знайдено піротехніку та коктейлі Молотова, що збільшує напруженість у суспільстві.
Уряд, у свою чергу, звинувачує опозицію та неурядові організації у підготовці масових протестів з викликами для безпеки, попереджаючи про правові наслідки. Прем'єр-міністр Гарібашвілі заявляє, що жодна революція чи переворот не загрожують Грузії.
Міжнародна спільнота стурбована повідомленнями про фізичні напади, словесні образи та залякування журналістів і громадських активістів. Правозахисники засуджують використання водометів зі сумнівними речовинами поліцією.
Президентка Зурабішвілі відмовилася залишати посаду, підкреслюючи нелегітимність чинного парламенту. Вона назвала протести проявом демократії та євроінтеграційних прагнень Грузії.
Отже, ситуація в Тбілісі залишається напруженою, з постійними акціями протесту проти відтермінування євроінтеграції, звинуваченнями у виборчих махінаціях та рішучими діями влади щодо опозиції.
