3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив військовий стан у країні. У своїй телевізійній промові він звинуватив основну опозиційну Демократичну партію у "антидержавній діяльності" та співпраці з "північнокорейськими комуністами" з метою підриву демократії в Південній Кореї. На його думку, це був необхідний крок для захисту конституційного ладу та недопущення "законодавчої диктатури", оскільки опозиція контролює Національну асамблею.
Основними мотивами для введення військового стану президент вказав спроби опозиції імпічити членів його кабінету, блокувати бюджетні плани та підтримку, начебто, Північної Кореї. Це, на його думку, ставить під загрозу громадську безпеку та може паралізувати функціонування уряду.
В межах військового стану, командувач армії генерал Пак Ан-су заборонив політичну діяльність, включаючи зібрання Національної асамблеї, та призупинив роботу вільної преси. Для забезпечення порядку військових було розміщено по всій країні, що призвело до сутичок з опозиційними депутатами та працівниками в Національній асамблеї.
Опозиція різко засудила такі дії. Лідер ДПК Лі Джемьон закликав громадян збиратися біля Національної асамблеї та заявив, що Юн більше не є легітимним президентом. Багато інших політичних лідерів та профспілки закликали до загального страйку і вимагали імпічменту президента. У відповідь на військові дії, персонал асамблеї використовував вогнегасники для запобігання вторгненню солдатів у основний зал.
Зважаючи на потужний внутрішній і міжнародний тиск, Юн оголосив про скасування військового стану вже наступного дня, 4 грудня 2024 року, дослухаючись до вимог Національної асамблеї. Того ж дня асамблея проголосувала за скасування військового закону.
Ця ситуація є частиною більш широких політичних напруг у Південній Кореї, пов'язаних із запереченням опозицією бюджетного проєкту уряду та їхніми планами імпічменту ключових урядовців. Цю нестійкість ускладнюють дискусії щодо можливої військової підтримки України та участь північнокорейських військ у цьому конфлікті.
Додатково, у безпосередньо не пов'язаних подіях, колишній міністр оборони Кім Йонг-хен був заарештований за звинуваченням у зраді на фоні підвищеної політичної напруги. Також Південна Корея розслідує використання месенджера Telegram для поширення шкідливого контенту, акцентуючи на зусиллях у боротьбі з цифровими злочинами.
