Візові обмеження для росіян зростають

Сьогодні мільйони росіян стикаються з новими викликами при спробах отримати візи до країн Шенгенської зони. Відмова у видачі віз для громадян Росії зросла у геометричній прогресії; порівняно з 2019 роком вона збільшилася понад у 13 разів. У 2023 році росіяни подали близько 520 тисяч заявок, і 10,6% з них були відхилені. Росія ввійшла до числа п'яти країн з найбільшою кількістю заявок на отримання шенгенських віз, поряд з Китаєм, Туреччиною, Індією та Марокко.

Деякі країни Європи більш суворо ставляться до надання віз росіянам. Найвищий рівень відмов зафіксовано у Мальті (34,8%), Естонії (31,7%), Швеції (29,6%), Австрії (26,4%) та Німеччині (20,5%). Однак, навіть серед цих обмежень, Італія, Іспанія та Франція видали значну кількість віз, зокрема, 134 тисяч, 96 800 та 99 500 відповідно.

Напруження зростає, оскільки деякі країни повністю закрили двері для туристів з Росії. Польща, Литва, Латвія, Естонія, і Фінляндія заборонили в'їзд російським туристам повітряним або морським шляхами, незалежно від наявності шенгенської візи. Німеччина ускладнила процес отримання візи, вимагаючи наявність рахунку у "надійному" європейському банку та скасувала спрощений візовий режим з Росією. Словенія вимагає довести наявність квитка на прямий рейс, а Норвегія заблокувала туристичні подорожі, за винятком відвідування близьких родичів або поїздок з робочими або освітніми цілями. Кіпр також припинив спрощену процедуру надання віз і наразі стягує повну плату.

Європейський Союз збільшив вартість оформлення візи з €35 до €80 для російських громадян, що, разом з додатковими вимогами щодо документів, ускладнює поїздки. З березня 2024 року Румунія розпочне видачу шенгенських віз, але поки невідомо, чи плануються візи для російських громадян. Румунія та Болгарія приєдналися до Шенгенської зони на умовах зберігання прикордонного контролю для транспортних засобів наземного транспорту.

Ці зміни приводять до серйозного обмеження можливостей подорожей для росіян, викликаючи низку питань щодо майбутніх напрямків візової політики, які можуть бути вирішені лише на рівні міждержавних відносин. Чи є це початком нової ери обмежень у свободі пересування, або ж ці заходи є тимчасовими – питання, яке чекає відповіді.