Події, які розгорнулися в Курській області Росії, викликали значний резонанс у світовій спільноті. 6 серпня 2024 року стало ключовою датою, коли Збройні Сили України (ЗСУ) перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа, що стало першим великим українським військовим наступом на території Росії від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Протягом декількох днів українські війська домоглися помітних успіхів, контролюючи кількасот квадратних кілометрів російської території. На 12 серпня українська влада підтвердила участь ЗСУ в наступі, а на 14 серпня встигла створити "санітарну буферну зону" для самооборони. Це стало великою перемогою для України, яка прагнула забезпечити свою незалежність та безпеку.
Російська сторона на початку відреагувала звітом від генерала Валерія Герасимова до президента Володимира Путіна. Згодом, аби контролювати ситуацію в Курську, Путін призначив Олександра Бортнікова. Неофіційні джерела повідомили про координування операцій Олексієм Дюміним, але це не було офіційно підтверджено. Оборону регіону очолював генерал-лейтенант Олександр Лапін.
У ході операцій українські війська зайняли ключові позиції, захопили понад 40 російських військовослужбовців на прикордонному переході в Суджі, а також значну частину Суджанського та Кореневського районів. 15 серпня Україна встановила першу командантську адміністрацію на контрольованих територіях під керівництвом генерал-майора Едуарда Москальова. Вони контролювали 82 населених пункти, попри спроби Росії відвоювати ці території.
На тлі цієї військової активності певна інфраструктура зазнала значних ушкоджень, що включало захоплення станції вимірювання газу, що вплинула на транзит газу до Європи. Місцева влада повідомила про відключення електроенергії в кількох районах, оскільки нападники нищили трансформаторні підстанції, що призвело до пожеж та цивільних втрат.
Всупереч викликам, російські сили намагалися протидіяти наступу ЗСУ за допомогою військових підрозділів та ФСБ. Вони створювали оборонні позиції, охороняючи важливі об'єкти, такі як Курська АЕС.
Експерти вважають, що операція може бути тактичним маневром України для відволікання російських сил та порушення їхніх логістичних ланцюгів. Ситуація залишається напруженою, оскільки на території Курської області тривають бої, і українські сили продовжують контролювати завойовані позиції, незважаючи на російські контратаки. Це викликає значну увагу до здатності українських військових маневрувати на території ворога, ставлячи під сумнів ефективність російської оборони.
