Україна робить значний крок у захисті свого культурного надбання, створивши спеціальний підрозділ у рамках Сил територіальної оборони. Це рішення є відповіддю на систематичне знищення культурних об'єктів з боку Росії під час триваючого конфлікту. Новоутворений підрозділ складатиметься з військовослужбовців, які мають досвід в сфері культури, археології, історії та музейної справи, і з завданням розслідувати та документувати пошкодження культурних об'єктів по всій Україні. Це деякою мірою нагадує історичну роль "ловців пам’ятників" У Другій світовій війні.
Міжнародна підтримка у захисті культурної спадщини України є значною. ЮНЕСКО проводить тренінги для українських сил безпеки та судових органів, щоб підвищити їхню здатність захищати культурні об'єкти. Від початку російського вторгнення ЮНЕСКО зафіксувало пошкодження більш ніж 400 культурних об'єктів в Україні, включаючи історичні будівлі, релігійні споруди, музеї, бібліотеки та архіви.
Важливою частиною цього процесу стали тренінги, організовані спільно з Міністерством оборони, Міністерством культури та інформаційної політики, а також Офісом Генерального прокурора України. Заходи включають технічні модулі, практичні вправи та сценарії, що сприяють міжсекторній співпраці та визначенню ролей у захисті культурної спадщини.
Окрім того, завдяки Протоколу II до Гаазької конвенції 1954 року, 20 культурних об'єктів в Україні було попередньо внесено до Міжнародного списку культурної спадщини під посиленим захистом. Це забезпечує найвищу можливу захищеність від військових атак і загроз.
Захист культурної спадщини України також отримує міжнародну фінансову підтримку. Державний департамент США інвестував 7 мільйонів доларів, а Міністерство культури Польщі створило Центр культурної допомоги для координування дій на захист українських культурних ресурсів.
Таким чином, захист культурної спадщини в Україні здійснюється через спеціалізовані військові підрозділи, міжнародну підготовку та допомогу, правові інструменти й активну роль культурних "парамедиків". Це все спрямовано не лише на збереження культурного обличчя України, але й на підзвітність тих, хто намагався його знищити.
