Події в Оленівці, що сталися в липні 2022 року, залишаються наочним свідченням трагічної долі українських військовополонених у російському полоні. З початку війни й до кінця жовтня 2024 року Україні повернули тіла 184 загиблих під час утримання в російських таборах, серед яких 169 – військові та 15 – цивільні. Особливо резонансним стало вбивство та поранення українських військовослужбовців, переважно з полку "Азов", під час вибуху в колишній 120-й Волноваській виправній колонії. Цей інцидент, на думку слідчих, був ретельно спланованим актом, що його організувала російська сторона.
Більш ніж 50 воїнів загинули, а понад сотня отримала поранення внаслідок потужного вибуху, що, згідно з розслідуваннями, стався через застосування термобаричної зброї. Використання українських полонених як "живого щита" та недбалість адміністрації колонії були ще більше підкреслені затримкою в наданні медичної допомоги, що призвело до смерті ще дев'яти "азовців". Це недбальство класифіковано як військовий злочин, а самі обставини вибуху вказують на систематичний підхід до знищення українських військовополонених.
Додатково, на розвиток подій вплинула загибель у грудні 2024 року Сергія Євсюкова, колишнього керівника колонії в Оленівці, який загинув внаслідок вибуху автомобіля в Донецьку. Його смерть стала черговим епізодом у ланцюзі розслідувань численних воєнних злочинів, в яких він фігурував.
Події, що розгорнулися в Оленівці, демонструють безпрецедентну жорстокість і кричущі порушення прав людини, які продовжують розслідувати українські та міжнародні правозахисні організації. Це невтішний нагадувач про виклики, з якими стикаються українські захисники, та про нагальність досягнення правосуддя для всіх постраждалих.




Ця трагедія підкреслює важливість правосуддя для всіх, хто постраждав від варварства на війні.
Цей текст перебільшує події в Оленівці, насправді всі сторони конфлікту стикалися з жорстокістю.
Цей випадок ще раз наголошує на жорстокості війни та необхідності відповідальності за скоєні злочини проти людяності.
Події в Оленівці вражають своєю жорстокістю і вимагають міжнародного реагування для захисту прав людини.
Ця трагедія підкреслює жорстокість війни та необхідність справедливості для всіх військовополонених. Вони не повинні забутися!