У недавній телефонній розмові угорського прем'єра Віктора Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним, ініційованій угорською стороною, відбулося обговорення війни в Україні та Сирії. Через критику українського уряду з боку Путіна, який виключає можливість мирного врегулювання, Орбан висловив зацікавленість у сприянні пошуку політичних і дипломатичних рішень кризи. Використовуючи свої контакти із західними лідерами, Орбан прагне виступати посередником.
Ситуація насправді непроста: Орбан визнає істотні розбіжності між Москвою та Києвом щодо завершення війни. Путін вимагає відведення українських сил із кількох регіонів, що більше нагадує вимогу капітуляції України, а не справжній мирний план. Орбан пропагує негайні переговори, що суперечить політиці підтримки України, яку дотримуються ЄС і НАТО.
Крім цього, розмова торкнулась питань повалення режиму Асада в Сирії та двосторонньої торгівлі й економічної співпраці, зосереджуючи увагу на енергетичному секторі.
Орбан активно зайнятий "місією миру", що включає в себе поїздки до Києва, Москви та інших столиць. Він зустрічався з новообраним президентом США Дональдом Трампом і мільярдером Ілом Маском у резиденції Трампа Мар-а-Лаго, обговорюючи шляхи досягнення миру. Такі зусилля є частиною його ширшої стратегії впливу на європейську політику і залучення підтримки для своїх поглядів, які часто ближче узгоджуються з російськими, ніж з загальною позицією ЄС.
Однак ці переговори Орбана з Путіним критичнізуються за порушення норм ЄС, які вимагають від держав-членів діяти в солідарності. Це підштовхнуло ЄС до перегляду можливості обмеження впливу Угорщини під час її головування в ЄС.
Критика дій Орбана не стає несподіванкою для багатьох країн ЄС, які вважають їх загрозою для єдності блоку проти російської агресії в Україні. Також були обговорення можливості бойкоту неформальних міністерських засідань, які проводить Угорщина під час її президентства в ЄС.
Ці дії відображають зрушення в європейському політичному консенсусі, з його партією ФІДЕС, що грає суттєву роль у новій ультраправій парламентській групі в Європейському парламенті. Орбан намагається будувати інший вид Європи, більш узгоджений з його та путінськими поглядами.
Дії Орбана викликають занепокоєння, адже можуть підривати єдність ЄС у боротьбі з російською агресією.
Діями Орбана прагне знайти мирне рішення, що може відкрити нові можливості для переговорів між сторонами конфлікту.
Стратегія Орбана може створити ризики для стабільності в регіоні та остаточно похитнути єдність ЄС.
Несмотря на благие намерения, поступки Орбана могут способствовать ще більшій політичній напрузі в Європі.