У 2024 році Росія отримала 24 нові бойові літаки, значно підсиливши свої військово-повітряні сили. Ураховуючи економічні санкції та виробничі труднощі, це постачання є значним досягненням.
Серед отриманих літаків 10 одиниць Су-34М, відомих як "літаючі танки". Ці винищувачі-бомбардувальники здатні виконувати далекомагістральні місії, завдаючи руйнівні удари по стратегічним цілям. Вони оснащені високоточною зброєю і системами електронних протидій, що дозволяє виконувати завдання в складних умовах.
Окрім цього, шість одиниць Су-35С стали частиною озброєння російської армії. Цей модернізований винищувач, оснащений векторними двигунами та вдосконаленими мультифункціональними можливостями, суттєво підвищує бойову міць Росії. Також поставлено шість Су-57 – п'ятого покоління винищувач, розроблений для домінування на сучасних полях бою завдяки стелс-технологіям та передовим авіонікам.
З двома новими Су-30 Росія отримала додаткові універсальні можливості, хоча специфічна модель не зазначена. Цей літак часто використовується як тренувальний для пілотів інших сучасних винищувачів, таких як Су-35.
Ці постачання відбувались на тлі агресивних дій Росії, зокрема в Україні, де Су-57 та Су-34 застосовувалися для високоточних місій проти інфраструктурних об'єктів. Щоправда, з втратами Росія теж зіткнулась: принаймні 23 бойові літаки були знищені протягом року.
Нові надходження відображають стратегію Москви щодо збереження переваги в повітрі та посилення військового потенціалу. Однак, виникають питання щодо стійкості виробництва, довгострокової ефективності та здатності йти в ногу з технологічними досягненнями Заходу. Це залишає відкритим питання про те, чи зможе Росія утримувати свій темп модернізації в майбутньому.



Вражає швидкість постачань нових літаків, але чи зможе Росія підтримувати цю тенденцію в умовах санкцій?
Навіть з новими літаками, російська армія стикається з серйозними проблемами у виробництві та супроводі техніки.
Нові літаки можуть підвищити військовий потенціал, але питання їх надійності та модернізації залишаються невирішеними.
Незважаючи на нові постачання, виклики у технологічному розвитку та збереженні переваги в повітрі все ще залишаються актуальними.
Цікаво, як Росія зможе компенсувати втрати літаків та підтримати темп модернізації в умовах санкцій.