Історія конфліктів між Росією та Україною має довге коріння, але події 24 лютого 2022 року стали новим і агресивним витком у цьому протистоянні. Цей день запам'ятається як початок повномасштабного вторгнення Росії на українську територію, що стало третім етапом триваючої з 2014 року війни.
У переддень вторгнення, з кінця 2021 року, російська військова присутність біля українських кордонів різко збільшилася, однак офіційні особи Росії запевняли, що нападів не планується. Як дізналися пізніше, рішення про вторгнення було ухвалене Путіним та його найближчими радниками.
24 лютого 2022 року, о 3:40 за місцевим часом, перші російські ракети вдарили по українських містах, а самі війська прорвалися на територію країни. Верховний головнокомандувач Росії Володимир Путін оголосив про початок операції з "демілітаризації та денацифікації" України, якій приписував фальшиві звинувачення у неонацизмі та загрозах від НАТО. Війська ввійшли з різних напрямків: з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Криму, наносячи ракетні удари по Києву, Харкову та іншим ключовим містам.
Україна негайно оголосила надзвичайний стан, закрила повітряний простір для цивільної авіації. Президент Володимир Зеленський розірвав дипломатичні відносини з Росією. Вплив цих подій вразив весь світ, спонукаючи ООН до засудження агресії, а Міжнародний Суд у Гаазі вимагати від Росії зупинити військові дії.
Лічена лише недавно відповідь стала жорсткішою. Путін неодноразово повторював, що Захід не виконав Мінські угоди, готуючи Україну до нападу на Росію. Він навіть заявив, що почав би війну раніше, якщо б міг, знову погрожуючи зброєю, включно з можливим застосуванням балістичних ракет.
Території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей стали об'єктом окупації, з подальшими спробами Росії анексувати їх, що викликало міжнародне обурення. Особисті амбіції та стратегічні мотиви Путіна, включно з прикриттям колишнього друга Медведчука, лише поглибили цей конфлікт.
Ця війна не лише продовжує дестабілізувати регіон, але й записує нові сторінки в історію міжнародного права і політичної географії, залишаючи світ у напрузі щодо подальших кроків.
