У червні 2024 року було підписано угоду між Китаєм, Киргизстаном та Узбекистаном про будівництво нової залізничної лінії, що стане важливим кроком у розвитку інфраструктури регіону. Цей проект є частиною Ініціативи "Один пояс, один шлях" і має великий геополітичний вплив.
Китай виступає основним інвестором, фінансуючи понад половину загальної вартості проекту у 8 мільярдів доларів. Співвідношення акцій у спільному підприємстві розподілено так, що Китай володіє 51%, а Киргизстан та Узбекистан по 24,5% кожен. Така структура дозволяє Китаю не лише фінансово контролювати проект, а й посилювати свою присутність у регіоні.
Залізниця довжиною 523 кілометри з'єднуватиме китайське місто Кашгар через міста Торугарт, Макмал та Джалалабад у Киргизстані з Андижаном в Узбекистані. Важливо, що цей маршрут оминає російську територію, що дозволяє створити альтернативний транзитний шлях та зменшити залежність від російських і казахських маршрутів.
Очікується, що залізниця перевозитиме близько 15 мільйонів тонн вантажів щорічно, скорочуючи час транспортування на сім днів. Це підвищить конкурентоспроможність регіону на міжнародному ринку та відкриє нові торговельні шляхи до Європи і Перської затоки. Крім того, для Киргизстану і Узбекистану з’явиться можливість збільшити транзитні доходи до 200 мільйонів доларів на рік кожному.
Будівництво має розпочатися в жовтні 2024 року, а проект обговорювався майже 27 років. Попри початковий опір Росії, тепер вона зайняла більш пасивну позицію. Проект також узгоджується зі стратегією Китаю щодо зміцнення впливу в Центральній Азії, зменшуючи російський контроль над регіональними потоками.
Ця залізниця стане критичним сполученням між Китаєм і Центральною Азією, розширюючи можливості для регіональної торгівлі та економічного співробітництва через Трансафганський коридор. Розвиток логістичної інфраструктури, зокрема будівництво вантажних терміналів та складів, підкреслює масштаб та амбіції проекту.
Загалом, залізничний проект Китай-Киргизстан-Узбекистан стане важливою віхою у формуванні нових торговельних маршрутів та зміцненні економічних зв’язків між країнами-учасницями.
Цей проект суттєво посилить економічні зв’язки між країнами та зменшить залежність від російських маршрутів.
Незважаючи на інвестиції, проект може призвести до збільшення економічної залежності країн від Китаю.
Цей проект відкриває нові можливості для регіональної торгівлі, зміцнюючи співпрацю між Китаєм, Киргизстаном та Узбекистаном.
Стратегічне значення залізниці підсилить позиції країн у глобальних транспортних мережах та відкриє доступ до нових ринків.