24 лютого 2022 року стало чорною сторінкою у новітній історії України. Саме цього дня Росія відкрито вторглася в Україну, започаткувавши третю фазу російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Підготовка до вторгнення почалася ще у листопаді 2021 року з масштабного нарощування військ Росії на кордонах з Україною та Білоруссю. Попри заперечення зі сторони російських офіційних осіб, світ бачив у цьому чіткий сигнал підготовки до війни.
21 лютого 2022 року Росія визнала самопроголошені "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну республіку" як незалежні держави, що лише посприяло ескалації конфлікту. Згодом, рано-вранці 24 лютого, Росія розпочала повномасштабне вторгнення, яке супроводжувалось ракетними обстрілами Києва, Харкова, Одеси та іншими містами. Путін виправдовував ці дії так званою "демілітаризацією і денацифікацією" України, на підставі неправдивих звинувачень в адрес офіційного Києва.
Перші дні вторгнення характеризувалися масованими авіаударами та наступом наземних військ. Значну роль у вторгненні відіграла Білорусь, надаючи свою територію для атак. Світова спільнота, зокрема ООН, висловила рішучий осуд агресії Росії. Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити військові операції.
Путін неодноразово виправдовував свої дії, стверджуючи про обман з боку України і Заходу. Він загрожував світу і далі, передбачаючи нові атаки та зокрема застосування балістичних ракет. Високопосадовці РФ міркували про зміну уряду в Україні і переділ її території.
Попри намагання швидкого захоплення Києва, Росія зазнала невдачі і змістила акцент на Донбас і південні території України. Спроби анексії частково окупованих областей зіштовхнулись з рішучим засудженням України та міжнародної спільноти.
Цей конфлікт має велетенські гуманітарні і геополітичні наслідки, які продовжують відчуватися по всьому світу. Зараз, більш ніж будь-коли, важливо бачити правду та підтримувати один одного у важкий час. Історія розповість, як ми відреагуємо на цю трагедію і які уроки з неї винесемо.
