Війна, розпочата 24 лютого 2022 року, не залишає байдужими нікого. Російське вторгнення стало новою фазою в тривалій російсько-українській війні, яка тягнеться ще з 2014 року. Незважаючи на заперечення російських посадовців, підготовка до цієї агресії була очевидною вже за кілька місяців до її початку – Росія накопичувала війська на кордонах з Україною з листопада 2021 року.
Все почалося о 3:40 ранку, коли російські сили рушили на Україну, підтримуючи заяви президента Путіна про "спеціальну військову операцію" з метою демілітаризації та "денацифікації" нашої країни. Ці слова відразу перетворилися на брехню, що прикриває справжні наміри окупанта. Не тільки українські міста, такі як Київ, Харків і Чернігів, опинилися під ракетними ударами – атаки йшли з трьох напрямків: з Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Криму.
Військова міць Росії була вражаючою з повітря – до 350 бойових літаків атакували Україну в перші дні вторгнення. Та незважаючи на це, українці показали незламність і хоробрість. Президент Володимир Зеленський негайно запровадив воєнний стан, закрив повітряний простір і закликав усіх стати на захист країни.
Реакція міжнародного співтовариства не забарилася. Генеральна асамблея ООН засудила дії Росії, а Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити військові дії. Але агресор не зупинився. Путін виправдовував вторгнення, звинувачуючи Україну та Захід у невиконанні Мінських угод і стверджуючи, що Росія не мала вибору.
Попри провали, РФ зосередила свої зусилля на Донбасі та півдні України, де досі точаться бої, супроводжувані гуманітарними кризами. Світ не стоїть осторонь – підтримка України зростає, а заклики до збільшення допомоги стають гучнішими.
Цей конфлікт ще триватиме, але він вже змінив життя мільйонів українців. Хтось втратив дім, хтось – близьких. І хоча біль у серцях не зникне скоро, боротьба за свободу і незалежність триває, а з нею і надія на перемогу.
