Україна стоїть на порозі перспективних змін у своєму прагненні стати членом НАТО. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте висловив упевненість, що в майбутньому Україна стане або 33-м, або 34-м членом організації. Він наголосив, що вступ України в НАТО – це незворотний процес, хоча припустив, що інша країна може теоретично випередити Україну в цьому[1][3][5].
Під час саміту у Вільнюсі Україні не надали запрошення до альянсу, натомість підтвердили, що Україна приєднається до НАТО, коли будуть створені відповідні умови. Позитивним моментом стало зняття вимоги щодо виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), що наближає Україну до своєї мети[3][5].
На шляху до цієї мети Україна зобов'язалася виконати низку реформ. Серед них – оцифрування військових систем управління та посилення антиткорупційного законодавства, які є важливими для її євроатлантичних прагнень. Завдання полягає в тому, щоб завершити ці реформи до 2024 року[1][5].
Важливою складовою на цьому шляху стала підтримка західних партнерів, зокрема Британії, які підписали з Україною угоди про довгострокові безпекові зобов'язання. Вони включають надання військового обладнання, тренування для Збройних Сил України, а також технічну і фінансову допомогу для проведення життєвоважливих реформ. Британія також бере активну участь у формуванні коаліцій з морської безпеки, авіації, артилерії та бронетехніки для підтримки України[2][4].
Майбутній саміт НАТО, запланований на липень 2024 року у Вашингтоні, розглядається як важлива можливість для конкретніших зобов'язань щодо членства України в альянсі, особливо на тлі триваючої агресії з боку Росії[3].
Українські політики, зокрема президент Володимир Зеленський та керівник Офісу президента Андрій Єрмак, наголошують на повній прихильності до НАТО. Зеленський підкреслює, що членство в НАТО є невід'ємним елементом безпеки України та будь-яка мирна угода має включати визнання міжнародно визнаних кордонів України під захистом НАТО[5].
Залишається безліч викликів, пов'язаних з визначенням часу та умов для вступу. Деякі дипломати вказують на складність досягнення консенсусу серед 32 поточних членів НАТО. На додачу, розглядається можливість часткової інтеграції, схожої на модель Західної Німеччини під час Холодної війни, хоча Зеленський категорично проти визнання окупованих територій як неукраїнських[5].
В цілому, хоча Україна ще не отримала офіційного запрошення до НАТО, її прихильність до вступу є безсумнівною, а постійні реформи та дипломатичні зусилля – частина цього довготривалого процесу.
Чудова новина! Сподіваюся, що реформи та підтримка партнерів допоможуть Україні швидше досягти членства в НАТО.
Чи дійсно членство в НАТО гарантує безпеку? Невже нам потрібні війська альянсу на нашій території?
Спільні зусилля та реформи України — важливий крок до членства в НАТО. Час діяти, поки агресія триває!
Важливо, щоб Україна продовжила втілювати реформи та зміцнювати співпрацю з міжнародними партнерами для досягнення членства в НАТО.