Ранок 30 грудня 2024 року в Херсоні розпочався з нападок безпілотників. Російські сили здійснили атаку дронами на працівників комунальних підприємств, які саме виконували свої щоденні обов'язки на території міста. Це чергове нагадування про те, наскільки важливо і небезпечно виконувати навіть найбуденніші завдання в умовах війни.
На жаль, наслідки цієї атаки значно перевищували лише пошкодження техніки. Окрім атаки на комунальних працівників, було зафіксовано жертви серед цивільного населення. Загинув чоловік, мешканця села Станіслав було поранено. Вона зазнала вибухової травми та осколкових ран на нозі, що ще раз ілюструє жахливу реальність мирного населення в зонах конфлікту.
Інцидент у передмісті Антонівка також залишив свій відбиток: пара у віці 62 роки стала жертвою чергової дронової атаки. Чоловік отримав значні ушкодження ніг від осколків. Такі історії особистих трагедій нагадують нам, що в цій війні страждають зовсім звичайні люди, які намагаються жити своїм звичним життям.
Матеріальні збитки стали другим обличчям цієї трагедії. У місті зруйновано два приватні будинки, а також пошкоджено два цивільні автомобілі. Це втрати, які неможливо просто так відновити, особливо коли руйнується те, що створювалося й плекалося роками.
Ці інциденти – лише маленька частинка великої картини війни, що триває в регіоні Херсона. Використання дронів російськими силами торкається не лише військових, але й цивільного населення, створюючи нові хвилі людських жертв і пошкоджень інфраструктури. Ці події закликають нас замислитися над тим, як кожен день війни змінює життя звичайних людей, що намагаються продовжувати жити в умовах постійної небезпеки.
