Політична криза навколо президента Південної Кореї

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль опинився у центрі політичної бурі через спробу оголосити в країні надзвичайний стан. Цей крок, що мав на меті "знищити про-північнокорейські сили та зберегти конституційний порядок", викликав широкий спротив. У Сеулі вибухнули заворушення: громадяни стали вступати в сутички з військовими, а депутати заблокували парламентську будівлю.

Політичний скандал переріс у кризу, коли опозиція ініціювала процедуру імпічменту проти президента. Хоча Юн Сук Йолю вдалося уникнути відсторонення, його президентство опинилось під прицілом розслідувань. Поліція провела обшуки в офісі президента в Сеулі, шукаючи документи, пов'язані з нарадами кабінету про введення надзвичайного стану.

Проте справи для Юна Сук Йоля загострилися з арештом колишнього міністра оборони, якого звинуватили у державній зраді. Декілька посадовців зі свити президента пішли у відставку, а сам колишній міністр оборони здійснив спробу самогубства під час арешту.

Незважаючи на відмову від імпічменту, Юн залишається під слідством за звинуваченням у заколоті та державній зраді з боку різних органів. 31 грудня 2024 року суд у Сеулі видав ордер на арешт президента, що стало кульмінацією численних розслідувань.

Не менш важливо й те, що Юн ігнорував виклики на допити та блокував обшуки свого офісу, що посилило кризу. Попри початкову згоду правлячої партії не брати участь в імпічменті, коли президент пообіцяв відсторонитися від внутрішніх і зовнішніх справ, демократи із опозиційної партії назвали цю угоду "другим переворотом", підкріплюючи невдоволення й без того напруженою атмосферою.

Ця ситуація ще не дійшла свого завершення, і багато хто з нетерпінням чекає, як події розвиватимуться далі. Президент Юн Сук Йоль втрачає політичний вплив, і попереду у нього непростий шлях: питання не лише у збереженні президентства, а й майбутнього демократії в Південній Кореї. Чи зможе країна впоратися з цією кризою і які висновки зроблять політики – залишається відкритим питанням.