З моменту початку Російсько-Української війни ситуація із примусовим перевезенням та депортацією українських дітей російськими силами стала серйозним порушенням міжнародного права та прав людини.
Російські війська примусово перевезли майже 20 тисяч українських дітей у райони під контролем Росії, включно з самою Росією. Цей процес розпочався вже у березні 2022 року, особливо під час облоги Маріуполя, де понад 2,300 дітей були викрадені з Донецької та Луганської областей. Методи викрадення були різноманітними — від захоплення дітей після арешту або загибелі їхніх батьків до обману із "літніми таборами", де батьки вважали, що їхні діти будуть у безпеці.
Викрадених дітей примусово русифікують: надають російське громадянство, віддають російським сім'ям на усиновлення, забороняють говорити українською. Це часто робиться, незважаючи на існування живих родичів в Україні. Діти також піддаються інформаційним кампаніям і військовим тренуванням. Такі дії можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини та, можливо, геноцид у разі навмисного знищення нації чи етнічної групи, згідно з Конвенцією про геноцид 1948 року.
Міжнародний кримінальний суд видав ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна і уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за їхню частину у цих злочинах. Російська влада ускладнює процес возз'єднання дітей з їхніми родинами: немає централізованого списку переміщених дітей, вони постійно переміщуються, змінюють свої українські імена на російські, додаються логістичні та фінансові перепони.
Ситуація викликає численні порушення прав дітей: вони потрапляють в незнайомі середовища, піддаються пропаганді, їх позбавлено права на освіту і культурну ідентичність. Більше 1.5 мільйона українських дітей в окупованих районах залишаються під високим ризиком депортації.
Міжнародна спільнота рішуче засуджує ці дії. Організації, такі як Amnesty International, Human Rights Watch і ООН вимагали негайного повернення дітей до їх сімей і країни. США, ЄС та Велика Британія запровадили санкції проти осіб, залучених у ці дії, включно з Марією Львовою-Бєловою.
Ця історія є жахливим нагадуванням про те, що хоча діти повинні бути захищеними, їх залучають у жорстокі ігри політики і війни. Ситуація потребує вагомих дій і міжнародної підтримки для повернення дітей до рідних домівок та відновлення їхніх прав.
