Розвиток подій на політичній арені Австрії відзначився значними змінами після виборів 2024 року. Уперше в історії післявоєнної Австрії, ультраправова "Партія свободи Австрії" (FPÖ), на чолі з Гербертом Кіклем, здобула перемогу на національних виборах, отримавши 29% голосів виборців. Це майже подвоїло їхні попередні виборчі показники. Зазначимо, що FPÖ, заснована колишніми членами СС та ветеранами-нацистами, виступає за політику проти іммігрантів та підтримує тісні зв'язки з Росією.
Інші партії також зазнали змін у рівні підтримки: консервативна "Австрійська народна партія" (ÖVP) на чолі з канцлером Карлом Негаммером отримала 26% голосів, зазнавши рекордних втрат. Соціал-демократи зібрали 21% голосів, що є історично низьким рівнем, зелені – 8%, а ліберальна партія покращила результат до 9%.
Після виборів почалися переговори щодо формування коаліції, оскільки жодна з партій не отримала абсолютної більшості. Проте, переговори між ÖVP та соціал-демократами щодо формування уряду без FPÖ зазнали невдачі. Обидві партії виключили можливість коаліції з FPÖ, заявляючи про загрозу для демократії.
На тлі провалених переговорів канцлер Карл Негаммер заявив про своє бажання піти з посад канцлера і лідера ÖVP. Він підкреслив, що ÖVP не погодиться на заходи проти соціальних пільг та бізнесу, а також проти нових податків.
Сильні показники FPÖ викликали стурбованість як в Австрії, так і за її межами. Ідеологія партії, коріння якої ведуть до нацистського минулого, разом із нинішньою позицією щодо імміграції та Росії, стали предметом протестів і критики. Попри низьку ймовірність того, що Кікль зможе стати канцлером через конституційні і політичні перепони, FPÖ, ймовірно, буде залучена до формування уряду, враховуючи її вагомий електоральний успіх.
Піднесення FPÖ свідчить про схильність до популістських, антиіммігрантських та проросійських політик в Австрії. Кікль виступав за зняття санкцій проти Росії та сприяння економічній і енергетичній співпраці з цією країною, а також за нейтралітет Австрії. Він також пропонував "мирні" переговори між Україною та Росією, що включають відмову України від НАТО і частини її території.
Нейтральність Австрії та її залежність від російських викопних палив ще більше ускладнюють її позицію щодо європейських та глобальних питань, особливо у зв'язку з Україною та Росією. Теперішній уряд, коаліція ÖVP та зелених, підтримував Україну та критикував Росію, хоча й у більш поміркованій манері, порівняно з іншими країнами ЄС.
Програш коаліційних переговорів та піднесення ультраправової FPÖ в Австрії сигналізують про значні політичні зміни, що можуть мати наслідки для політики Європи, України та стосунків Австрії з Росією і ЄС.
