Відкриття жахливих масових поховань Сирії

Після падіння режиму Асада в грудні 2024 року, відкриття численних масових поховань у Сирії надало моторошні свідчення про масштаб злочинів, вчинених під час правління Башара Асада та його батька Хафеза Асада.

Масові поховання були виявлені у різних регіонах, включаючи Дамаск, південну Сирію та Алеппо. Один із значних сайтів було знайдено в аль-Кутафі, приблизно за 37 км на північ від Дамаска, де, ймовірно, знаходяться останки принаймні 100 тисяч осіб. У районі Тадамона в Дамаску Human Rights Watch підтвердила наявність масового поховання, пов'язаного з різаниною в Тадамоні у квітні 2013 року, де 11 чоловіків були розстріляні та поховані в ямі, викопаній машиною, з додатковими останками, знайденими у прилеглій зоні. В Алеппо також нещодавно виявили масове поховання, яке доповнює перелік знахідок по всій країні, ймовірно, містячи останки цивільних жертв режиму Асада.

Режим Асада звинувачують у широкомасштабних позасудових убивствах, тортурах та стратах, особливо в межах пенітенціарної системи. Більш ніж 150 тисяч сирійців залишаються безвісти зниклими після перебування в в'язницях Асада, і багато уважаються похованими в цих масових могилах. Сирійська обсерваторія з прав людини та інші організації задокументували приблизно 80 тисяч підтверджених смертей серед зниклих безвісти, з додатковими 60 тисячами, які могли загинути від тортур.

Незважаючи на значні руйнування та грабежі документів та доказів, які мали місце одразу після падіння режиму, важливо зберегти наявні докази для майбутньої відповідальності та судових розглядів. Сирійські перехідні власті закликаються вжити термінових заходів для захисту цих доказів, що передбачає співпрацю із ООН, міжнародними судово-медичними командами та сирійськими громадськими організаціями. Такі організації, як Amnesty International та Human Rights Watch, активно виступають за збереження доказів, щоб допомогти родинам зниклих безвісти і полегшити майбутні розслідування та судові процеси.

Відсутність негайних дій зберігає значний ризик, що родини ніколи не дізнаються долі своїх зниклих рідних, а винні в злочинах можуть уникнути правосуддя. Часто місцеві жителі та родини зниклих намагаються самостійно ексгумувати останки, що може заважати процесу збереження доказів. Підвищення обізнаності серед населення про важливість збереження доказів та ролі, яку спільноти можуть відігравати, не завдаючи шкоди, є надзвичайно важливим.

У продовженні відкриттів і зусиль щодо документування цих масових поховань підкреслюється жахлива природа дій режиму Асада та критична необхідність збереження доказів для забезпечення відповідальності та справедливості для жертв та їхніх родин.