Ілон Маск знову опинився в епіцентрі скандалу, розгорнувши хвилю критичних заяв, які викликали значний резонанс в європейських та британських політичних колах. Його дописи в соціальних мережах, що стосуються провідних політиків, стали предметом палких дебатів і викликали обурення з обох боків Ла-Маншу.
Нещодавно Маск потрапив у конфлікт із канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Ілон відверто розкритикував канцлера, триваючи досить прямолінійну риторику. Маск назвав Шольца "дурнем" та висловив підтримку правій опозиційній партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD). Шольц, у свою чергу, відреагував, назвавши Маска "тролем" і заявив, що не має наміру домагатися прихильності такої людини.
Крім того, Маск звернув свою увагу на британську політику, обвинувачуючи прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера в покриванні масових випадків сексуального насильства над дітьми під час його роботи в Коронній прокуратурі з 2008 по 2013 роки. Маск закликав до відставки Стармера, водночас висунувши як альтернативу Найджела Фараджа, лідера правопопулістської партії Reform UK.
Ілон Маск відкрито підтримав Reform UK, назвавши цю партію "останньою надією" для Британії. Ця підтримка має значення, особливо після загальних виборів 2024 року, де Reform UK здобула п'ять місць у Палаті громад і стала третьою за популярністю партією в країні. Проте підтримка Маска не обійшлася без несподіванок: він запропонував самій партії замислитися над зміною лідера, вказуючи на необхідність реформ на чолі.
Ці події підлили масла в вогонь контроверсій навколо Стармера, який зіштовхнувся з серйозними обвинуваченнями в недбалості проти розголосу та покриттю випадків насильства в різних британських містах. Найджел Фарадж також закликав до ґрунтовного розслідування ролі Стармера в цих подіях, наголошуючи на важливості інформування громадськості про масштаб і тривалість цих зловживань.
Отже, заяви Ілона Маска спричинили значну політичну бурю, торкаючись впливових європейських і британських лідерів, підтримуючи правопопулістські партії, одночасно стимулюючи внутрішні обговорення всередині цих політичних сил.
