Історія розпорошення українців по світу останнім часом набирає нових обертів. Війна змусила мільйони громадян покинути рідну землю і пристосуватися до життя в нових країнах, переважно в Європі. Однак з'явився промінь надії на повернення: уряд України готує пілотний проєкт, котрий розпочнеться на початку 2025 року, завдяки якому українці зможуть повернутися додому. Спочатку акцент буде на поверненні громадян з Німеччини, згідно з планом, який анонсував радник Президента України Олександр Камишін.
Такий крок наголошує на доброчесності програми, адже повернення буде суто добровільним, відповідно до Женевської конвенції про статус біженців. Це означає, що ніхто не буде примушеним повернутися з країн, що узаконили конвенцію, якщо нема мову про загрози національній безпеці. Водночас, український уряд розробляє програми стимулювання повернення, які включатимуть питання безпеки та економічних інтересів.
Незважаючи на можливості для повернення, багато українців вагаються через триваючу війну, відсутність житла та робочих місць. Особливо діти та молодь, які швидко інтегруються в нових країнах, вивчаючи місцеву мову та відчуваючи себе частиною місцевої спільноти. Держава повинна знайти способи інтеграції та збереження національної ідентичності, чому значно сприяють вкладення європейських країн, таких як Швейцарія, Австрія, Німеччина та Франція.
На додачу до проблем інтеграції, новий підхід також передбачає можливо запровадження подвійного громадянства. Це може спростити процес повернення, дозволяючи українцям зберігати їхні поточні паспорти, водночас будучи активними учасниками в житті обох країн. Діаспора, що зараз нараховує понад 25 мільйонів людей, продовжує залишатися важливим економічним і політичним ресурсом для України. Збереження української культури та ідентичності стає завданням номер один.
Дискусії щодо технічного виконання програми вже ведуться між українським та німецьким урядами, хоча конкретні деталі поки залишаються недоступними для публіки.
Отже, повернення українських громадян з-за кордону буде добровільним, спонукальним, дотримуючись міжнародного права і прагнучи вирішити складні питання безпеки, економічної стабільності та культурної ідентичності.
