Угорщина активно переглядає свою політику щодо членства в НАТО, прагнучи уникнути участі у військових операціях за межами альянсу та зменшити підтримку України. Прем'єр-міністр Віктор Орбан висловив занепокоєння щодо фінансової та військової допомоги Україні, побоюючись, що це може перерости у глибшу військову залученість, зокрема, з відправкою військових.
Угорщина ухвалила рішення не брати участь у плані НАТО щодо підтримки України, проте не блокуватиме інших членів альянсу у цих зусиллях. Це дозволяє іншим країнам НАТО координувати свою допомогу Україні без участі Угорщини. Проте, рішення Будапешта підкреслює внутрішні розбіжності в альянсі стосовно підтримки Києва.
Однією з головних причин угорської політики щодо України є питання прав людини та захисту національних меншин. Угорщина висуває претензії Україні щодо її мовних законів, які обмежують використання мов меншин, зокрема угорської. Через це Угорщина блокувала проведення міністерських зустрічей між НАТО та Україною з 2018 року, розглядаючи це як загрозу для існування національних меншин.
Попри опір зі сторони Угорщини, Україна продовжує свій шлях інтеграції до НАТО. Київ зосередився на зміцненні своїх безпекових і оборонних можливостей, що схвалено в НАТО, відокремивши політичні реформи для інтеграції з Європейським Союзом.
Орбан постійно підкреслює, що Угорщина готова захищати членів НАТО у разі нападу, але обережно ставиться до посилення участі в українському конфлікті. Він вважає, що війна між Україною та Росією – це конфлікт між двома слов'янськими країнами і не несе загрозу східному флангу НАТО.
Ця позиція Угорщини наголошує на складнощах у підтриманні єдності серед членів НАТО у питаннях, пов'язаних з інтеграцією України. Незважаючи на це, Україна продовжує свої зусилля для зміцнення зв'язків з ЄС і НАТО, коригуючи свою програму реформ відповідно до вимог цих альянсів.
