Січень 2025 року став переломним моментом у політичному ландшафті Європейського Союзу, коли Угорщина здійснила неочікуваний крок, знявши своє вето на розширення санкцій проти Росії. Ця подія стала результатом численних перемовин і поступок, що мали на меті закріпити демонстрацію єдності серед країн-членів ЄС.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан довгий час затягував рішення про відновлення санкцій, що було пов'язане з призупиненням Україною транзиту російського газу до Європи. Орбан висував вимогу щодо відновлення транзиту, акцентуючи увагу на енергетичній безпеці Угорщини та Центральної Європи. Ця складна ситуація зрештою подолалася на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, де було прийнято спільну заяву, що враховує енергетичні інтереси Угорщини.
Основні моменти угоди передбачають, що Угорщина відмовилася від свого вето в обмін на обіцянки ЄС продовжувати перемовини з Україною щодо газопостачання через українську газотранспортну систему, включаючи Угорщину та Словаччину у цей процес. Зі свого боку, Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність підписати угоду про постачання азербайджанського газу до Угорщини та Словаччини, за умови, що це не принесе користі Кремлю.
Ця угода, попри позитивний розвиток, викликала різні реакції на міжнародному рівні. Польський прем'єр Дональд Туск висловив занепокоєння, зауваживши, що тактика Орбана виглядає як така, що співпадає з інтересами Путіна. Також Туреччина висловила свою готовність допомогти з транзитом газу.
Незважаючи на цю тимчасову розрядку, дипломати ЄС припускають, що Угорщина може вдатися до подібних методів у майбутньому, коли знову настануть строки для розгляду санкцій. Ця угода відвернула гостру кризу, але підкреслила напруження і стратегічні маневри між Угорщиною, Україною і ширшим співтовариством ЄС щодо енергетичної безпеки і санкційної політики проти Росії.
