Конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом знову загострився в жовтні 2023 року, коли ХАМАС запустив масштабну атаку на Ізраїль, названу "Операція Потоп аль-Акса". Залпи ракет кількістю від 2,500 до 5,000 були спрямовані на ізраїльські населені пункти та міста, що призвело до загибелі щонайменше п'яти осіб і численних поранень. Це був лише початок, адже приблизно 2,500–3,000 палестинців прорвали ізраїльський розділовий бар'єр, атакуючи як цивільні, так і військові об'єкти. ХАМАС стверджував, що це відповідь на осквернення мечеті аль-Акса та багаторічну блокаду Гази.
Відповідь Ізраїлю була потужною та миттєвою. Здійснивши мобілізацію 300,000 резервістів, країна розпочала широкомасштабні військові операції з повітряними ударами по стратегічних об'єктах у Газі. Однак, це призвело до значних втрат на обох сторонах: понад 700 ізраїльтян загинули, а палестинські жертви сягнули понад 490.
На тлі цієї напруги ХАМАС захопив численні заручники, включно з цивільними та військовослужбовцями. Хоча офіційні переговори щодо їх звільнення не підтверджувались, до 15 січня 2025 року Ізраїль та ХАМАС досягли домовленості про припинення вогню, що дало змогу звільнити кількох заручників.
Незважаючи на припинення вогню, напруга в регіоні залишається високою. Ізраїль продовжує завдавати ударів по позиціях ХАМАСу, тоді як єгипетські та американські посередники намагаються забезпечити гуманітарну допомогу Газі. Хоча обмін полоненими дає надію на деескалацію, загальна ситуація лишається непевною і напруженою. Це непроста політична гра, де виживання і сили кожної зі сторін продовжують бути під питанням.
Ситуація надзвичайно складна, і замирення досі здається далекою метою для обох сторін конфлікту.
Конфлікт не варто спрощувати до обміну ударами; обидві сторони мають власні законні причини для своїх дій.
Продовження конфлікту між Ізраїлем та ХАМАСом лише посилює гуманітарну кризу в регіоні, вимагаючи термінових мирних ініціатив.
Ситуація в регіоні залишається небезпечною, і безпосередні наслідки конфлікту відчувають мирні жителі обох сторін.