Україна стикається з серйозною енергетичною кризою, викликаною понад 1,000 атаками Росії на енергетичну інфраструктуру з жовтня 2022 року. Більше ніж 9 ГВт маневрених потужностей втрачено, що призвело до істотного дефіциту електроенергії та масових відключень.
Цей дефіцит особливо вплинув на промисловий сектор. На травень 2024 року 52% промислових підприємств тимчасово призупинили роботу через нестачу електроенергії. Відключення стали головним викликом, який переважає навіть військові ризики та зростання цін на сировину. Через це компанії не поспішають приймати нові замовлення, побоюючись нездатності виконати їх.
Для вирішення проблеми енергетичної нестачі українські підприємства звертаються до двох основних стратегій. Перша — це імпорт електроенергії, що досягає до 1,7 ГВт у пікові періоди. Попри обговорення щодо збільшення цих обсягів до 2,2 ГВт з європейськими партнерами, це рішення є дорогим і зменшує конкурентоспроможність українських товарів. Друга стратегія полягає у власному генеруванні електроенергії. Наприклад, "Метінвест" уклав контракти на більш ніж 30 МВт газових турбінних станцій, що дозволяє зменьшити залежність від зовнішніх постачальників, хоча потребує значних інвестицій.
Уряд підтримує розвиток розподіленої генерації, забезпечуючи звільнення енергетичного обладнання від мита та ПДВ, запроваджуючи пільгові кредитні програми та гарантує, що промислові споживачі, які використовують не менше 80% власної генерації, не стикаються з відключеннями електроенергії.
Попри зусилля, стан енергопостачання на зимовий період 2024-2025 років залишається невизначеним, залежним від подальших ракетних атак, погодних умов і відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури. Національний банк України погіршив прогноз щодо дефіциту електроенергії, очікуючи його на рівні 10-13% до кінця 2024 року і першого кварталу 2025 року.
Наслідки енергетичної кризи також є економічними. Стабільність і зростання української економіки залежить від забезпечення енергетичних потреб. Серед головних завдань на 2025 рік — відновлення потужностей, збільшення виробництва альтернативної енергії, розширення програм розподіленої генерації, посилення енергозбереження і продовження співпраці з європейськими партнерами.
