Майже два роки тому, 24 лютого 2022 року, світ змінив свій вигляд для українців. Це стало третім етапом в російсько-українській війні, яка змусила українців змобілізуватися на захист своїх земель та свобод. Але як усе починалося?
Увесь світ із затамованим подихом спостерігав за нарощенням російських військ на кордонах України та Білорусі, яке розпочалося ще в листопаді 2021 року. Російські чиновники активно заперечували плани щодо вторгнення, але ніхто не мав ілюзій щодо справжніх намірів Кремля.
Різким кроком спровокувала ескалацію 21 лютого 2022 року, коли Росія визнала так звані "Донецьку Народну Республіку" (ДНР) та "Луганську Народну Республіку" (ЛНР) як незалежні держави. Це стало сигналом до агресії.
І ось 24 лютого, в 3:40 ранку за київським часом Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції". Вибухи лунали по всій Україні, у Києві, Харкові, Херсоні, Чернігові, Сумах; з різних боків кордонів рвалися атаки. Білорусь також долучилась, запустивши ракети та сили авіації на українські цілі.
Що лишалося робити Україні? Володимир Зеленський не гаючись проголосив воєнний стан, закрив повітряний простір для цивільної авіації і розірвав дипломатичні відносини з Росією. Український народ був закликаний дати відсіч окупантам.
Міжнародна спільнота також не залишилася осторонь. Після того, як Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН з вимогою виведення військ, багато країн запровадили санкції проти неї. Проте під час війни і санкції запроваджувалися із запізненням, що викликало критику з боку України.
Путін просто пояснив свій напад дезінформацією: від захисту "незалежних республік" до безглуздих тверджень про "неонацистів" та "ядерну загрозу" з боку України.
Війна триває і сьогодні, з тобою і разом з тобою. Вдячні за кожну підтримку і віру в нашу перемогу. боремося за своє майбутнє, спільними зусиллями перемагаємо зло і варварство. Питання не в тому, коли закінчиться війна, а як багато ми можемо винести з неї уроків і перемог.
