Президент США Дональд Трамп планує запровадити санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС), що спричиняє хвилю обговорень. Причиною таких дій стало рішення МКС видати ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Ґалланта за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, скоєних у секторі Газа з жовтня 2023 року до травня 2024 року. Американська адміністрація також незадоволена розслідуванням МКС імовірних воєнних злочинів, скоєних американськими військовими, особливо в Афганістані, що є давньою точкою напруженості.
Санкції проти МКС передбачатимуть фінансові та візові обмеження, спрямовані на посадовців суду та їхніх родичів, які беруть участь у розслідуваннях проти громадян США чи союзників, таких як Ізраїль. Ці кроки мають на меті захистити громадян США та їхніх союзників від, на думку Америки, несправедливого та нелегітимного переслідування з боку МКС.
У минулому США вже застосовували подібні заходи проти МКС. Під час першого терміну Трампа країна накладанням санкцій на генерального прокурора МКС Фату Бенсуда та одного з її старших помічників, що досліджували воєнні злочини американських військових в Афганістані. США довго критикують МКС, і різні адміністрації намагаються обмежити його юрисдикцію над американськими громадянами, укладаючи угоди про оправдання.
Реакції на цей крок є різними. МКС вжив заходів для захисту персоналу перед американськими санкціями, зокрема виплатив заробітну плату працівникам на три місяці наперед. Інші країни, такі як Угорщина і Польща, також реагують на рішення МКС, запрошуючи Нетаньягу та гарантуючи безпеку ізраїльських посадовців на заходах.
Ці санкції можуть суттєво вплинути на діяльність МКС, як зазначив президент суду Томоко Акабе. У свою чергу, дії США демонструють ширшу політику відчуження від міжнародних інституцій, зокрема вихід з Ради ООН з прав людини, Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
