Довічне ув’язнення за вбивство українок

У німецькому місті Мангейм суд засудив до довічного ув'язнення пару, що винна у вбивстві двох українок та викраденні немовляти. У цей трагічний випадок виявилися втягнутими 27-річна Маргарита Стеценко та її 51-річна мати Марина, які втекли від війни в Україні й проживали у притулку для біженців у Віслох. Пара з околиць Гейдельберга – 45-річна жінка та її 43-річний чоловік – поставила собі за мету всиновити дитину жертви.

Ідея викрадення була обумовлена незадоволеною мрією жінки мати доньку. Хоча подружжя вже мало дітей, в тому числі спільного сина та дітей від попередніх шлюбів, бажання виконати мрію про доньку стало надто сильним. План викрадення у них довго формувався, і згодом зупинився на дитині української біженки.

Злочин стався після того, коли жінка увійшла в Telegram-групу підтримки українських біженців, де познайомилася з Маргаритою. Згодом вона запропонувала допомогу з перекладами. 6 березня 2024 року пара запросила обох жінок до китайського ресторану під приводом святкування дня народження Маргарити. Там вони незаметно підсипали їм психотропні речовини. По тому чоловік вбив жінок у різних локаціях за допомогою тупих предметів. Тіла були знайдені: Марини на березі озера біля Хоккенхайму, а Маргарити — спочатку спробували підпалити, а потім залишили на березі Рейну.

Підозрюваних арештували 13 березня 2024 року. Немовля повернули до України, тепер воно знаходиться під опікою своєї тітки, яка виступає позивачкою у справі.

Судовий процес, що розпочався у січні 2025 року, завершився зізнанням подружжя у скоєному. Обидва висловили каяття: чоловік заявив, що шкодує про скоєне, а жінка зізналася в безрозсудливості свого вчинку. Суд визнав їх винними, призначивши довічне ув'язнення 10 лютого 2025 року.

Ця справа підкреслює, до яких крайнощів можуть вдатися люди, керуючись власними бажаннями, та залишає слід відчаю та болю в сім'ях жертв.